Це історія, яка не може не викликати сльози. Дуже часто ми не цінуємо те, що роблять наші батьки.
Вони завжди поруч з моменту нашого народження, завжди терплячі. Вони вчать нас не тільки дрібницям, але і тому, як долати труднощі в житті. Джерело
Коли вони досягають певного віку, вони мають потребу в тій турботі, якої потребували ми, будучи дітьми.
Іноді діти обирають, що простіше віддати своїх батьків в спеціальні будинки для людей похилого віку – чи то через брак часу, чи то тому, що для них це – найпростіший шлях. Але насправді, для літніх батьків – це справжні муки.
Ця історія про одну сім’ю, що складалася з тата, мами і сина. Після смepті батька син вирішив віддати маму в притулок. Причиною тому (за його словами) була нестача часу і терпіння. Після наміщення матері в притулок син став зрідка відвідувати її.
Одного разу йому зателефонували і сказали, що його мати дуже хвоpа і помupає. У розпачі син примчав до притулку. Він намагався дізнатися, чи може він щось для неї зробити, на що мати йому відповіла:
«Я хочу, щоб ти встановив вентилятори в притулку, так як їх тут немає. Крім того, купи нові холодильники для того, щоб не псувалася їжа. Дуже часто на протязі цих років я йшла спати, нічого не поївши».
Це прохання дуже здивувалo сина, і він запитав у мами, чому вона так довго чекала, щоб сказати йому це. Мати подивилася на сина і сумно відповіла:
«Синку, я змогла звикнути до голоду і до спеки. Це не так страшно. Чого я дійсно боюся, так це того, що до цього не звикнеш ти, коли твої діти тебе віддадуть в місце, схоже на це …».
Читайте також: «Ти ж пенсію отримуєш? Що тобі весь час не вистачає?». До Юлі так і не дійшло, що мама у неї одна, а чобіт і подруг може бути ціла купа