«Мати справу» — означає виходити із зони власного комфорту. Зустрічатися. Розмовляти по телефону, будь-то Медведчук, чи Гризлов, Сурков чи Путін.
Озираючись нині в чотирнадцятий рік, розумію
Резонансні рішення РНБО Офіс Президента супроводжує
брудною кампанією проти нашої політичної сили. Складається враження, що Зеленському Медведчук був потрібен для інформаційної атаки не стільки на ОПЗЖ та Росію, скільки на «Європейську Солідарність» та на мене особисто. Псевдосенсацію вони намагаються роздути із загальновідомих фактів. Фактів, про які я неодноразово розповідав в інтерв’ю та на пресконференціях.
Влітку чотирнадцятого року, коли припинили роботу посольства, у рамках нормандського формату на роль комунікатора між Києвом та Москвою визначили Медведчука. Чому я на це свідомо погодився, розуміючи власні політико-репутаційні ризики? Правда ж, не так важко було передбачити, що у майбутньому мені спробують виставити за це рахунок? Та тому що тисячі людей перебували у російському полоні як заручники Кремля. Щоб їх звільнити я готовий був мати справу хоч з чортом лисим.
«Мати справу» — означає виходити із зони власного комфорту. Зустрічатися. Розмовляти по телефону, будь-то Медведчук, чи Гризлов, Сурков чи Путін. І не завжди, згідно лисячим правилам дипломатії, говорити їм те, що ти про них насправді думаєш. Бо якщо ти щиро хочеш звільнити людей, бесіду точно не починатимеш з того, щоб послати співрозмовника на три літери. Чого тоді дзвонив? Хай там як, вдалося провести кілька масштабних обмінів, внаслідок яких сотні, а в цілому — тисячі українців повернулися додому.
При цьому ми жодного разу не порушили принципу «самих цінних для Росії злочинців не видавати». Це вже після нас видали Путіну Цемаха, учасника і свідка причетності Путіна до збиття малайзійського боїнгу. Це вже після нас на вимогу Путіна Зеленський звільнив прямо з лави підсудних «беркутів», що розстрілювали Майдан. Зате звільнити Ріффмастера і Стерненка не може. Та й Медведчук у велику політику повернувся у липні 2019 року під час парламентських виборів. Вже за Зеленського, вже після мого президентства, відчув, що ніхто більше тому не заважає. А наша комунікація з Медведчуком припинилася на початку вісімнадцятого, коли стало ясно, що його кум до президентських виборів нікого звільняти вже не стане.
Озираючись нині в чотирнадцятий рік, розумію, що з рішення, яке я тоді вимушено прийняв по Медведчуку, ми витиснули по максимуму. Ми звільнили людей. Не перший раз мені за те рішення намагаються виставити рахунок, і хай. Головне, тисячі людей повернулися додому. Їхні життя важливіші, ніж мої білі рукавички.
У мене не було двох років, щоби зазирати Путіну в очі і десь аж не екваторі президентства наважитися на перший державницький крок. Чотирнадцятий рік — то рік суцільних викликів, від ситуації на фронті до віялових відключень в енергетиці. Кожен з вас це добре пам’ятає. Нам знадобилося трохи кмітливості, трохи часу і трохи хитрості. І нам вдалося переграти Путіна, у тому числі і використовуючи комунікації через Медведчука.