Росія не готова до масштабних бойових дій проти України, проте на Донбасі почнеться нове загострення в форматі мінно-позиційної війни. Його мета – завдати Україні втрат і вдарити по іміджу влади.
Глава РФ Володимир Путін не готовий до наступу ще й тому, що хоче постати в образі миротворця перед Європою заради завершення будівництва «Північного потоку-2» і зняття санкцій. Таку думку в бліц-інтерв’ю OBOZREVATEL висловив військовий експерт Олег Жданов.
– Мирний план щодо Донбасу, який погоджено Україною, Німеччиною та Францією, тримається в секреті. Відомо лише про «кластери перемир’я». Ви могли б припустити, в чому суть плану?
– Я думаю, що ніякого плану не існує. В іншому разі щось таке анонсували б Франція і Німеччина.
У нас є ключові суперечності щодо Донбасу – це контроль над державним кордоном між Україною і Росією. Це камінь спотикання. Які б компроміси не вигадували, все одно все впирається в одне питання: кордон до виборів або кордон після виборів. У цьому наша принципова розбіжність.
Все решта Росію влаштовує повністю. Вони самі писали «Мінські домовленості».
– У чому взагалі може полягати мирний план?
– План ні в чому не може полягати. Якщо ми вважаємо, що Росія – не сторона конфлікту, то з ким ми домовляємося? З ким укладати мирний план? З самими собою?
Зеленський або через недосвідченість, або тому, що йому так сказали, на Паризькому саміті фактично вивів Росію з цього конфлікту. Він сказав, що там воює «та сторона» – бойовики, а Росія їм всебічно допомагає. Замість того, щоб сказати: вибачте, але у нас конфлікт із Російською Федерацією. Тому будь-який план не має сенсу.
– Значить, і наступна зустріч у нормандському форматі теж не має сенсу?
– Звісно. Ні в мінському, ні в нормандському форматі. Поки ми не визначимо сторону конфлікту, нам нема з ким домовлятися.
Ось дивіться – всеосяжне припинення вогню, оголошене президентом. Кому президент повідомив про це рішення? На засіданні Тристоронньої контактної групи. Там сидить моніторингова місія ОБСЄ і Росія, яка позиціонує себе як миротворець.
Вони кажуть: «Молодці, Україно! Давайте, припиняйте вогонь!» І тут же, через день-два, Пєсков нагадує всьому світу від імені Путіна, що Росія не є стороною конфлікту і не відповідає за виконання зобов’язань, взятих «тією стороною».
– Зараз звучить дуже багато прогнозів щодо широкомасштабного наступу, який нібито готує Росія. Як ви до них ставитеся?
– Я ставлюся до них дещо скептично. Тому що ані фінансово, ані економічно, ані у військовому плані Росія сьогодні не готова до масштабних воєнних дій. На сьогодні у них згорнуто або припинено всі військові програми.
Путін не може піти великою війною на Україну.
– А з чим це пов’язано?
– Грошей немає. Якщо віцепрем’єр уряду Росії з ВПК на брифінгу офіційно заявляє: ми припиняємо покупку танків Т-90 для збройних сил Росії з огляду на їх дорожнечу, то це вже серйозно.
Я наведу приклад. У Сєверодвінську на стапелях стоїть підводний човен класу «Борей» – атомний підводний ракетоносець. Три готові, це четвертий. Із 2017 року він стоїть у сухому доку, будівництво зупинено. 2017 року він повинен був увійти до складу флоту. На добудову немає грошей.
2019 року Путін зробив унікальний крок. Для того, щоб показати росіянам, що він не забув про армію, що крім Росгвардіі існують ще й збройні сили, цей підводний човен вони передали до складу флоту. Човен, який стоїть у сухому доку на стапелях, який ще не можна спустити на воду, який ще не добудований.
Приїхав Шойгу, приїхав командувач флоту, перерізали стрічку, і човен увійшов до бойового складу Північного флоту. Хоча він, як моряки кажуть, киль жодного разу не мочив.
– Але ж Путін не підводними човнами збирається воювати в Україні.
– Я просто наводжу приклад. У них проблема з укомплектованістю. У зв’язку з військовими конфліктами в російських військах почався великий відтік контрактників. Плюс контрактники пішли на кращі умови в Росгвардію – там вища зарплата, там більші коефіцієнти. У них воєнкоми влаштовують облави біля метро й гуртожитків. Тому зі збройними силами у них не зовсім добре.
Так, навчання «Кавказ-2020» показали, що теоретично вони можуть мобілізувати 180 тисяч, але це на всій європейській частині Росії. І це теоретично. А скільки реально прийде до військкоматів?
– До речі, про навчання. З 9 березня Росія проводить спільні навчання з Білоруссю. Це загроза для нас?
– Це загроза, але вона не настільки реальна, щоб реалізуватися сьогодні. Річ у тім, що наш північний кордон – це болота й ліси. Тому їм доведеться наступати не широким фронтом, а за окремими напрямками. І ми в змозі відповісти чи перешкодити просуванню їхніх військ. Це перше.
Друге – Білорусь економічно залежна від України. Ринок збуту для товарів Білорусі – це здебільшого Україна. Починаючи з їхніх МАЗів, які ми купуємо для наших Збройних сил, закінчуючи м’ясомолочною продукцією, яку вони нам продають. Тому я не думаю, що Лукашенко вистрелить сам собі в ногу. Але в нього хороша армія. У нього хороших 60 тисяч.
Проте найголовніша причина, чому я скептично ставлюся до таких прогнозів – політична. Річ у тім, що Путін малює образ миротворця. Подивіться, що він робить у Європі, – він намагається пролобіювати зняття санкцій і добудову «Північного потоку-2». Якщо глава Євросоюзу приїжджає на Донбас і на фінальному брифінгу з нашим президентом каже: «Так, ми розуміємо, що Росія – сторона конфлікту», то в Європарламенті і в Єврокомісії скажуть: «Вибачте, Росія почала конфронтацію на сході України». Росія.
Путін поламає всі свої схеми, весь образ миротворця полетить у тартарари, всі його зусилля будуть помножені на нуль.
Це щодо східного кордону. З боку Білорусі – там «бацька» не дасть. Він тримається, йому гроші потрібні. Так, 4,5 мільярди, які Путін йому пообіцяв – це багато, але у нього ж завод працює для того, щоб працювати. Він цим тримає соціалізм. Вони випускають трактори не для, того щоб їх продавати, а для того, щоб людям дати робочі місця й зарплату.
– А інші напрямки? Кримський напрямок?
– Кримський напрямок – у жодному разі, тому що Путін там стоїть під триколором. Там офіційно збройні сили Російської Федерації. Щойно солдат Росії переступить адмінкордон Криму й України, це вже відкрита війна. І тут уже ніхто не скаже ні про «зелених чоловічків», ні про «іхтамнєт».
І перша, хто отримає «інфаркт міокарда», фігурально висловлюючись, буде Ангела Меркель. Тому що вона найбільше боїться відкритого конфлікту. До речі, вона більше за всіх тисне на нас, щоб ми не надумали визнавати війну з Росією. Тому що вони бояться потоку біженців.
Якщо ми офіційно визнаємо збройний конфлікт, то Європа зобов’язана прийняти всіх, хто тікатиме з валізами до ЄС.
– З України?
– Так. Як біженців. Вони прекрасно розуміють, що це буде десяток мільйонів, а може й більше. Всі заробітчани тут таки попросять притулку в Європі.
– Але вони ж там і так живуть, отож кількість населення не надто зросте.
– Зараз вони живуть там із робочими візами, вони там платять податки. А в цьому разі вони прийдуть у статусі біженця, сядуть на шию Європі й скажуть: рятуйте нас, дайте нам допомогу 1,5 тисячі євро на місяць, дайте соціальне або муніципальне житло, візьміть дітей до школи й забезпечте медичну страховку. І Європа загнеться.
Війна в Європі для них є абсолютно неприйнятною. Вони перші Путіна задушать.
На Донбасі розпочнеться мінно-позиційна війна.
– Останнє запитання – про Донбас і весну. Кажуть, поля підсохнуть – і почнеться якийсь новий етап. Що скажете?
– Якщо ви подивитеся на історію конфлікту, то він відбувається періодами – період затишшя, період конфронтації. Зараз ми переживаємо період конфронтації.
Розпочнеться мінно-позиційна війна. Ми її вже відчуваємо. Вони вже закидають міни, встановлюють біля наших позицій. Ми ж навіть розвідку в їхній бік не ведемо. Спостереження і розвідку в бік противника заборонено.
Тому вони спокійно можуть підійти до наших окопів і поставити міни просто на виході. На жаль.
У Росії вкотре закінчується терпіння, і вони вмикають свій найдієвіший важіль – вогневе ураження наших громадян і військовослужбовців. Там уже й зараз каша не найкраща, просто про це ніхто не говорить.
Буде чергове молотилово. Зеленський не може сказати: ми відкриваємо вогонь і починаємо захищатися. Ні, ми вже оголосили, що ми захищатися не будемо. Ми чекаємо, коли ворог пожаліє нас, ми побачимо мир у його очах, і він припинить стріляти.
Буде чергова мінно-позиційна війна, ми будемо зазнавати втрат. Це б’є по іміджу Зеленського, і Путін цим користується.