«Хватит сеять вражду, надо мириться», — пишуть мені «мируни» з Росії і Донбасу.
Ага, звичайно, всіх «панять и прастить»!
Уявіть, що сусід-неадекват захопив ваш балкон, потім частину вітальні і спальні… вбив матір і батька, катував брата, зґвалтував сестру…
А ви домовляєтесь з цією істотою, у якої в руках закривавлений ніж, як жити далі у вашій квартирі і як оту паскуду не образити.
Все пробачити, «понять и простить»…
Ліжко ваших дітей в одному кутку, його в другому… килимок з плямами батьківської крові — умовна межа.
Повна довіра вбивці і кату!
Ви сплачуєте комунальні послуги, щоб мерзота не змерзла, і годуєте його за свій рахунок… вбитих батьків і закатованих братів-сестер вважаєте винуватцями, а ще відмовляєтесь від своєї мови і починаєте розмовляти на зрозумілому йому жаргоні.
І дітей привчаєте до матюків…
Жах? Нісенітниця? Отож!