Нардепів не можна притягнути до відповідальності за голосування за “Харківські угоди”, але можна притягнути до відповідальності певних посадових осіб. Тогочасного президента, когось із його Адміністрації, членів уряду та спікера Литвина, який потім підписував документ.
Про це заявив нардеп “Слуги народу” Микита Потураєв, говориться в матеріалі «Харківські угоди: чи зможе Україна закрити політичний” гештальт “?»
“Президент робить абсолютно правильно, закриваючи оці політичні “гештальти”. Бо це ж у стратегічному сенсі – “незагоєна національна рана”. Що тоді насправді відбулося? Хто за це несе відповідальність? Треба з’ясувати. Чи вважаю я особисто, що якби не було харківських угод, то Росія б у 2014 році не окупувала Крим? Аж ніяк! Російська Федерація все одно б вчинила такі дії. У неї й так було достатньо сил. А у нас – тільки дезорієнтовані військові частини, які формувалися за територіальною ознакою. Це така наша військово-політична помилка, яка була зроблена давно”, – зазначив парламентарій.
Зі слів нардепа, опитування депутатів може допомогти слідству з’ясувати, що передувало голосуванню, що відбувалося в сесійній залі – не тільки димові шашки і яйця, але і хто кому дзвонив, які давав вказівки. Дійсно, цікаво, хто “диригував” цим процесом – не Михайло Чечетов у сесійній залі, а “за лаштунками”.
“Так, за голосування депутатів не можна покарати. Як і за “кнопкодавство”, бо воно у 2010-му не було криміналізовано. А закон не має зворотної сили. Однак можна притягнути до відповідальності певних посадових осіб. Президента, когось із його Адміністрації, членів уряду та спікера Литвина, який потім підписував документ. Причин багато – бійка, відсутність кворуму, підтасовані результати. Можна поставити під питання саме по собі голосування”, – підкреслив Потураєв.
“Якщо буде встановлено, що голосування відбувалося за вказівками тодішнього президента Януковича та його Адміністрації, це уже буде непогано. Ми маємо розбиратися у таких речах. Люди часто ставлять питання, чи буде у справі про вбивство Георгія Гонгадзе допитаний Володимир Литвин, який тоді очолював Адміністрацію президента Кучми. Це теж незакритий “гештальт” такого самого типу. Тобто у нас багато таких справ, у яких для нації питання залишилися без відповіді. Ми маємо їх почути. Чи стане нам від того легше жити? Я не переконаний. Але навіть якщо отримаємо додаткове знання, це уже допоможе жити далі. Бо коли ти не знаєш, що насправді відбулося, перебуваєш під ризиком повторення таких самих помилок”, – підсумував нардеп.
Варто зазначити, що Володимир Литвин програв вибори ректора Київського національного університету ім.Шевченка, посівши четверте місце із результатом близько 4% голосів, про це повідомляє «ВВС Україна».
Вказується, що лідерами голосування стали проректори КНУ Володимир Бугров та Олександр Рожко. Вони набрали відповідно близько 44% і 15%. Хто з них стане керівником столичного вишу стане відомо після того, як відбудеться другий тур голосування.
Джерело:korupciya.com