Вибачте, мо я нині тро емоціний. Але іншої України у нас з вами немає.
Якщо ми стисли зуби й спостерігаємо, як її ґвалтують, якщо ми терпіли увесь час – не вихід. Не схаменуться.
А іншої України у нас немає.
Можна виїхати, так. Поїхати й подбати за себе. Але, я точно знаю, ви усі повертатиметеся сюди, до витоків.
А інших витоків у нас немає. Мо, годі терпіти? Мо, вже час любити свою Україну?
Гнати в три шиї цих упирів у вишиванках? Не дарма ж був Майдан та Революція Гідності.
І я точно знаю, що ми можемо.
Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською...