А сьогодні мені стало по-справжньому страшно.
Я прийшла додому … Подивилася новини … Я приголомшена. Але ошелешена не тим, що побачила, а тим, що я відчула.
Буду говорити як є. Прям ось з цифрами і конкретними даними.
Я дуже сподіваюся, що ця стаття потрапить на очі аналітикам-соціологам, які обслуговують нинішню владу, і допоможе їм замислитися. Хоч про щось.
Після подій Майдану і після розуміння того, як усіх нас дружно і весело нагнули, я стала абсолютно аполітичною і байдужою до всіх цих високим ідеям “про щасливий край мій Калиновій” … Тоді, взимку 2013-2014, я, як і багато інших студенти, йшла на ці барикади і робила все, щоб просто МАТИ НАДІЮ на гідне майбутнє.
І ось розчарування: війна, яку ніхто не зупинив; смерть мого друга Тараса Бруса, яка трапилася з вини Вови Парасюка – нинішнього нардепа. Того самого Вови, який не здатний більше ні на що в цьому житті, крім як махати ногами і їздити на броньованих Шкоді, відібраної у волонтерів з АТО для особистих цілей; це і розмови про закриття мого рідного ліцею, який випускає кращих фахівців. Розчаруванням став і суд між моєю мамою і її директором за докучання і безлад, які з радістю прикривав його кум – мер мого рідного міста.
Розчаруванням стала і подальша доля мого чоловіка, який переживши 2 полону, контузію і котел під Новосвітлівка, повинен ходити і доводити Ларисі Петрівні Федорук (читай – рудої продажної тварини) – нашої чолі Ворзельської сільської ради, що він дійсно має законне право на отримання землі. Багато розчарувань ….
Настала порожнеча. Це як вигоряння на роботі. Тільки більш глибоке і екзистенціальне.
І з того моменту і до сьогоднішнього дня, всі мої дії зводилися лише до отримання щастя і задоволення в межах інтересів моєї сім’ї: хороший одяг, гарне харчування, цікавий відпочинок.
Господа соціологи, вдумайтеся тільки, що сьогодні відбулося у Ваших замовників: мені 22, я молода, але вже не студентка, якій нічого втрачати. Я непоганий фахівець, мої послуги затребувані на ринку і коштують дорого. І звичайно ж мені за це непогано платять. Мій особистий місячний дохід перевищує середню київської зарплати. У мене миле личко і классненький чоловік. На моє щастя, поки що я щодо здорова. А хіба у мене є вибір? Адже я прекрасно пам’ятаю, що інсульт – це luxury life, яку я можу дозволити собі тільки раз на рік. У мене немає дітей.
Я трохи розбираюся в соціології і прекрасно знаю, що згідно Вашої аналітиці все описане вище – це портрет самого політично “ледачого і нерухомого” українця. І Ви знаєте, що нас багато. Тому Ви спокійні. Що Ви знаєте про нас?
Ці люди “22-35 років» не мастаки на будь-які політичні понти, “ганьбу”, “банду – геть”, імпічменти, “Славу Україні”, вони не ходять на революції і не ганяються за привидами комунізму. Вони просто живуть, цінують цю стабільність і найголовніше – слабенько бачать жопу, так добре відчутну в провінціях і селах.
Жопу пенсіонерів і простих роботяг. Жопу студентів і наукової інтелігенції. Жопу вчителів і молодих лікарів. Жопу матір-одиначку, вдів і людей з інвалідністю. Цю загальну глобальну жопу.
Але не бачити – не означає “не відчувати”. Ось її я сьогодні і відчула.
Ви допустили помилку. Сьогодні Ваші замовники допустили помилку. Скажіть їм про цього якомога швидше. Інакше доля Януковича їм здасться манною небесною.
Всі сьогоднішні законопроекти, репліки Генпрокурора про розстріл протестуючих на камеру і дії Парламенту відібрали особисто у мене найголовніше – надію навіть на цю мізерну і клишоногі стабільність на найближче майбутнє.
Розумієте, про що я?
Я про те, що будучи тим самим “ледачим” політичним соціальним шаром і вже досягнувши дна своєї громадянської фрустрації, я все одно сьогодні задумалася
“А чи не взяти мені якусь лопату і не поїхати мені до Верховної Ради, підтримати тих самих хлопців, яких ще вчора я вважала купкою непотрібних бродяг, що створюють мені пробку на Хрещатику?”
Господа соціологи, почуйте: Вашим замовникам вдалося своєю нахабністю і безкарністю розворушити самий ледачий шар населення.
Донесіть їм просту річ: якщо так триватиме і далі, цей Майдан буде хворим, але швидким.
Візьміть до уваги. Ваша аналітика безнадійно застаріла, як тільки ви витягли її для звітності з принтера.
Автор посту Maria Mironchuk фото до матеріалу додано як приклад однієї зі служб новин України.
P.S Редакція може не поділяти думку автора, але публікуємо все як є, загалом прохання до авторів, наступне. Коли звинувачуєте людину пишіть детальніше, що та до чого.
Джерело: infobomb24.info