“Я нє обязана владєть украінскім!… Я нє далжна аблізивать каждава клієнта” – відома приватна клініка потрапила в мовний скандал

Сьогодні планувала зробити УЗД черевної порожнини в лабораторії Дніпролаб за 460 грн.

Я є постійним клієнтом цієї лабораторії. Часом виникали якісь неприємні моменти щодо якості обслуговування, але вони швидко вирішувалися.

Маю сьогодні робочий день, але я виділила час, не їла, не пила, приїхала.

На рецепції дівчатка були привітні, обслуговували українською мовою. Я сплатила за послуги і очікувала лікаря.

Прийшла лікар, запрошує мене до кабінету російською мовою.. Я відповідаю лікарю українською. В кабінеті лікар далі продовжує до мене звертатися російською мовою, показуючи, де я можу повісити верхній одяг… Я, вішаючи куртку, запитую у лікаря (доброзичливо):

— А Ви не володієте українською мовою?
— Нет, не владею! — якось так відразу «в лоб» відповіла лікар.
— Погано.. — кажу я розчаровано, ставлячи сумочку.
— Я не здешняя (чи «не местная» — вже не пригадаю точне слово), потому не владею.
— Та яка різниця, звідки.
— Так, Вьі хотите, чтобьі я Вас осмотрела или Вам важно, чтоб я на украинском говорила??
— (мене здивував цей тон, напір) Мені ВСЕ важливо. І огляд, і мова. Я прийшла в приватну клініку, плачу гроші і хочу мати комфорт при огляді. Я ж не зобов’язана володіти російською мовою.
— Я тоже не обязана владеть украинским!
— ?? Зобов’язані.
— Я НЕ ДОЛЖНА ОБЛИЗЬІВАТЬ КАЖДОГО КЛИЕНТА!
— …. (я розвертаюсь і іду забирати свою куртку)
— Вьі отказьіваетесь проходить обследование??
— Так! Вибачте, я не буду.

Я такого ганебного ставлення до клієнта у платній клініці вже давно не бачила і не чула….

На рецепції мені повернули гроші і ще вмовляли, щоб я, можливо, передумала, бо це ж такий хороший професіонал.
А я запитую:
— Якщо би Вам так нахамили, Ви би хотіли далі обстежуватися у цього лікаря?
Мовчить…

Кажу далі:
— Професіонал — це, коли і якісний огляд, і обслуговування клієнта на належному рівні. У Вас, можливо, є інший лікар, який може мене оглянути?
— Ні, лише вона.
Потім я попросила Книгу скарг, щоб офіційно зафіксувати цей неприємний момент. Вони чесно її шукали хвилин 10, але так і не знайшли. Начебто, хтось її забрав.

Це не біда. Ще є кол-центр. Я залишила свою скаргу, очікуватиму відповідь. Сподіваюсь на реакцію.

Я не почула в мові лікаря якогось російського акцента, щоб, наприклад, виправдати таке небажання обслуговувати державною мовою тим, що це, можливо, росіянка. Хоча, навіть цей факт не є причиною неволодіння принаймні базових фраз тієї країни, де ти працюєш, типу, «проходьте, будь ласка» чи «шафа ось тут», чи «запрошую», чи «доброго дня»…

Тут була звичайна людська впертість і нахабство.

UPD (оновлення): не всі читають коментарі, тож, напишу тут. Адміністрація Дніпролабу запевнила, що, приймаючи людей на роботу, перевіряє їх володіння державною мовою та інформує майбутніх працівників про виконання Закону про мову. Мене запевнили, що з працівником відбудеться розмова, а про результати розмови мені нададуть інформацію найближчими днями.

Колісник Юлія

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською...

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *