Оксана Євтєєва досі намагається подолати наслідки травм, яких зазнала на Сумській торік.
Рік тому сталася одна з найрезонансніших аварій в Україні. У самому центрі Харкова Lexus на великій швидкості зіткнувся на перехресті з іншим авто і вилетів на тротуар просто в натовп людей, які чекали зеленого світла для переходу дороги.
“Колись чоловік дарував мені квіти, зараз сталося так, що я несу йому на могилу квіти, як і своїй сестрі”, – не стримує сліз Оксана Євтєєва. Їй 28, торік вона була з чоловіком і сестрою. У перші дні медики не давали їй жодних позитивних прогнозів – два місяці жінка провела в реанімації. Потім Оксана встала та пішла, а взимку, в першому після аварії ексклюзивному інтерв’ю , шкодувала, що не вберегла найближчих. “Я досі думаю, що я могла зробити, щоби цього не сталося. Я розумію, що я не винувата. Але мені здається, що я могла щось зробити: могла не йти на це перехрестя, ми могли попити кави десь в іншому місці”, – говорить вона.
Позбутися цієї вини і жалю до себе Оксані досі помагає психолог. Перед батьками вона ніколи не плаче, бо, каже, їм і так важко. Аби менше часу залишалося на біль, кожен день Оксана розписує ледь не похвилинно. І те, що може ходити – називає своєю головною перемогою. “Іду, накульгуючи. Я ніколи про ногу не забуду, завжди доведеться плавати, розробляти”, – каже вона. Оксана щодня просинається о 6:00, на метро добирається в реабілітаційний центр, де розробляє травмоване коліно, а вже потім їде на роботу. “Коли я йшла, то зі сходів було складніше спускатися, ніж підійматися, і я близько тижня спеціально цього уникала. Але потім думаю: я вже стільки пройшла, і це треба подолати. Я змушувала себе, хоча було боляче кожного разу”, – зізнається постраждала.
Читайте також: Суд над Зайцевою перенесли і перевірять її здоров’я у СІЗО
Одне заняття в реабілітаційному центрі триває годину – і так шість днів на тиждень впродовж восьми місяців. Тренера дивуються волі Оксани: “Наше завдання – до кінця розігнути коліно. Ми плануємо це зробити до нового року”. Сама постраждала каже, що її мета – всього лише нормально ходити. Для цього жінка витримує спеціальний режим, навіть їсти вона має тепер через кожні три години. У травні Оксані пережила ще одну операцію – на кишківнику теж унаслідок аварії утворилися спайки. “Нема лікування. Просто їсти кожні три години, пити два літра води”, – каже жінка. Вона зізнається, що всі ці зусилля – заради сестри і чоловіка. Оксана вірить, що вони хотіли би її бачити щасливою. Щоправда, мріяти без них – поки не може. “Єдина моя мрія: щоби вони були живі. Але вона ніколи не справдиться”, – каже постраждала.
Роковини пам’яті жертв того жахливого ДТП будуть у четвер, 18 листопада. Оксана згадує про лист, який написала ще в реанімації – це було її перше звернення до людей, яке, певна, не почули. “Я хочу звернутися до кожної людини, яка має стосунок до цієї справи. Якщо ви очевидець – дайте свідчення в суді. Якщо ви слідчий, суддя, конвоїр, прокурор – прошу вас розглянути цю справу зі всією суворістю закону. Коли вам будуть пропонувати гроші, згадайте про справедливість і свій обов’язок. Не беріть їх, не ставайте учасниками безкарних вбивств”, – просила постраждала.
“Я впевнена, що Зайцева буде максимально намагатися уникнути покарання в десять років, і їй це успішно вдасться. Тому що ми живемо в такій країні, де всі люди продажні. Якщо в тебе є гроші та зв’язки, то все це залишиться безкарним. Я не зможу таке ніколи пробачити”, – зізнається Оксана. Справа про ДТП досі в суді, на лаві підсудних вже рік два водії. Вирок очікують у грудні.
Джерело: korupciya.com