Незабаром в Україні можуть змінитися правила реєстрації місця проживання. У Верховній Раді зареєстрували проект закону № 9218 «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», який радикально змінює саму суть адресної реєстрації. Першу версію документа чиновники показали ще в квітні цього року. І хоча з тих пір його кілька видозмінили, автори декларують перед собою все ту ж мету – полегшити процес прописки і виписки з житла. А заодно – зібрати якнайбільше даних про українців.
Нинішню процедуру складно назвати дружньою. Щоб поставити штамп в паспорті, українцям доводиться збирати від 3-х до 5-ти різних документів, які потім слід віднести до органу реєстрації або районний центр надання адміністративних послуг (ЦНАП).
Подолати всі ці неприємності і покликаний документ. Втім, і в ньому не обійшлося без спірних моментів.
Довіряй, але перевіряй
Ключове ноу-хау проекту – розрекламований декларативний принцип. Для того щоб зареєструвати місце проживання необхідно буде лише подати заяву. Для цього достатньо відвідати будь-який орган реєстрації/ЦНАП. Або зовсім заповнити папір в електронному вигляді на сайті або відправити поштою. Перевіряти достовірність даних без вагомої на те причини не стануть. З одного боку, свобода, з іншого – ризики.
Боротися з останніми будуть штрафами, причому, аж ніяк не драконівськими. Уся відповідальність за подання недостовірних даних ляже на плечі самих заявників. Якщо з’ясується, що людина навмисно вказала неправильну адресу, їй загрожує штраф у розмірі 850-1700 грн. А при повторному порушенні 1700-3400 грн. Хоча це далеко не єдиний спосіб захисту від підроблення. А в ряді випадків чиновники зможуть попросити прописаного підтвердити своє проживання за місцем реєстрації:
- За заявою власника квартири або іншого зареєстрованого в ній людини про те, що особа, яка зареєструвала місце проживання не проживає в ній.
- За зверненням одного з батьків про те, що дитина не проживає за місцем реєстрації.
- За зверненням влади, які отримали документально підтверджену інформацію про те, що особа не проживає в житлі.
При вступі до школи – якщо керівництво останньої попросить підтвердити проживання дитини на «обслуговуючій» території.
У разі подання скарги на рішення про анулювання реєстраційних дій.
Якщо інформація, що міститься в реєстрі терробщини (їх повинні будуть створити до 1 січня 2020 року), вказує на те, що в квартирі зареєстровано більше трьох сімей.
«Абсолютним нововведенням є процедура автоматичної реєстрації місця проживання та зняття з місця реєстрації. Так, наприклад, при подачі заяви про реєстрацію народження дитини, батьки в цій же заяві можуть вказати місце проживання новонародженого, а не подавати ще одну, як у чинному законі. Таким чином, законопроект розширює вже передбачені права і робить процедуру реєстрації місця проживання більш зручною», – розповіла юрист Маргарита Татарова.
Комуналка без прописки
Законопроект не тільки полегшує процедуру реєстрації та зняття з реєстрації для українців та іноземців, які перебувають в Україні на законних підставах. Але і спрощує обмін інформацією між державними органами за рахунок запуску єдиного реєстру, до якого будуть підключені локальні бази даних на місцях. Крім іншого, це відкриває можливість для влади контролювати зміну місця проживання громадян. За умови, звичайно, що ті захочуть «світити» свої адреси. Адже ніякого покарання за відсутність прописки проект не передбачає.
Авторів проекту, втім, ця обставина аніскільки не бентежить. Адже, кажуть вони, діюча система обов’язкової прописки гірше. Оскільки близько третини населення зареєстрована не там, де проживає, а там, де має нерухомість на правах власності. Тому ніякої шкоди від декларативного принципу не буде.
Подбали розробники документа і про справедливе нарахування плати за послуги ЖКГ. Оскільки скоро реєстрація в Україні стане фактично добровільним заходом, управителів ні до чого буде прив’язуватися до даних про прописаних в квартирі осіб. А перераховувати комунальні платіжки з-за зміни кількості проживаючих у квартирі людей можна буде тільки за умови зміни фактичної кількості осіб.
«В цілому закон досить прогресивний і дійсно може знизити бюрократичне навантаження. Крім того, він дозволить державі отримати додаткову статистичну інформацію, спростити контроль за, наприклад, наданням субсидій, впорядкує військовий облік виборців за адресами фактичного проживання в автоматичному режимі. Втім, не виключено і зловживання «декларативністю» реєстрації та відсутністю відповідальності за неподання інформації про зміну місця проживання».