В американському штаті Техас офіціантка 16 років обслуговувала в кафе клієнта грубіяна. І тільки коли він перестав приходити відкрилася вся правда.
Щодня, протягом шістнадцяти років, ветеран Другої світової вiйни Уолтер Сворд ходив в одне і те ж кафе в рідному місті Браунсвілл. Він завжди сидів на одному і тому ж місці. Весь цей час його обслуговувала одна і та ж офіціантка – Меліна Салазар.
Уолтер був клієнтом не з приємних. Він постійно бурчав і вічно був незадоволений. Те каву йому подали вже холодну, то омлет був недосолений.
Нерви багатьох офіціанток не витримували його дошкулянь. Одна тільки Меліна спокійно і навіть з посмішкою зустрічала ветерана. Салазар дбала про нього, як про рідного батька, стійко витримуючи його закиди.
Але потім Сворд перестав ходити. Дівчина занепокоїлася через відсутність постійного відвідувача. І тут їй в руки попалася міська газета. Там в розділі некpoлогів вона прочитала, що на вісімдесят дев’ятому році життя Уолтер Сворд пoмep уві сні.
На наступний день після сумної звістки в кафе прийшов новий відвідувач. Чоловік виявився адвокатом.
Виявилося, що старий вирішив віддячити їй за доброту і поблажливість до нього. Уолтер залишив в спадок Меліні п’ятдесят тисяч доларів і автомобіль.
Всі ці роки Сворд ходив в кафе тільки через неї. Вона була єдиною, хто міг зрозуміти його і була тією, хто спокійно переносив його бурчання.