Таїса Гайда
Вчора у підрозділі мого чоловіка був похорон. Помер боєць. 44 роки. Батько 3 дітей.
Пішов у 2014 добровольцем, мав нагороди.
Приїхав додому, щоб з’їздити з родиною на море. Інфаркт.
В місцевій лікарні тільки фіз.розчин і киснева подушка.
Поки лікар торгувався скільки буде коштувати викликати швидку з області, він помер…
Вони помирають щодня. Даються взнаки старі рани, контузії, неправильне харчування, стрес, холодні окопи та відсутність елементарних нормальних умов на передовій.
Вони помирають бо за виділені державою в госпіталях ветеранів на них 60 грн на день можна купити тільки пару шприців і фізрозчин. Вони не принесли з війни з собою ні заробітків ні заощаджень тільки старі рани…
Вони не за тим йшли і соромляться про те говорити …
У них залишаються нездійснені мрії про поїздку з дітьми на море, як у бійця з підрозділу чоловіка, якого хоронили вчора, сиротами діти , вдовами дружини та одинокими батьки
Та хто буде говорити за них, якщо вони мовчать бо елементарно бояться почути :» Я тебе туди не посилав…»
Сьогодні якраз розбираю як один нардеп розпиляв 50 мільйонів. А вчора як інший 100, днем раніше ще 30 третій….
Як усе це розкласти в своїй голові і як з цим жити?
Які ви щасливі, що не хочете про це чути і знати …
І колись , років через десять, коли ви ще будете радісно ходити на паради, ви і не помітите, що серед молодих струнких рядів новенькоїЮ з голочки одягненої армії , немає підрозділу з тих, кто у страшному 2014 захистив Україну..
Джерело:puer.org.ua