Мощі 720 святих під склепінням храму святої Анни у Бориславі зібрав парох церкви, доктор богослов’я Роман Василів. Практично всі тут можуть знайти мощі свого святого.
А ще люди шукають у церкві диво – зцілення від важких недуг. Йдеться у матеріалі Дивись.інфо.
Отець Роман Василів
Перші мощі були позичені
Бориславський храм святої Анни належить до списку паломницьких центрів Української Греко-Католицької Церкви поряд з такими відомими центрами, як Зарваниця, Страдч, Гошів, Крехів. Особливість церкви – мощі святих, які отець Роман почав збирати 2009 року.
Церква святої Анни належить до паломницьких центрів УГКЦ
«Почали збирати, бо мали святкування 20-річчя відкриття храму. За радянських часів тут був склад міндобрив, похоронне бюро, краєзнавчий музей, склад меблів. Храм відкрили 1989 року, змінювали його під свої канони, бо тут раніше був костел, а на 20-ліття запросив монахів – читалися реколекції.
Я позичив мощі в монастирі. Після реколекцій прийшла жінка, показала свої руки і розказала, що понад два роки страждала на гнійну екзему, а тепер здорова. Потім чоловік, який через грижі на хребті ходив з милицями, теж розповів, що оздоровився. У той час мій син навчався в Римі, і я попросив його прозондувати грунт. Він дізнався, що треба мати звернення від єпископа з печаткою і підписом. Почав їздити до єпископів, потім поїхав до Рима і за один раз привіз мощі 41 святого. Ми зробили цей паломницький центр, щоб кожен міг знайти свого святого. Всі не можуть поїхати в Рим до гробу Петра чи в Єгипет на гору Синай до Катерини, а сюди може кожен прийти», – розповідає отець Роман.
Щоб побачити диво і приклонитися перед мощами, до Борислава приїжджають люди з найдальших куточків.
Поки розмовляємо з отцем Романом, помічаю, як дедалі більше людей приєднуються, щоб послухати дивовижні розповіді про життя святих, маленькі часточки яких знайшли притулок у Бориславському храмі.
Єдина в Україні колекція трьох хрестів
«Цей мощовик називається «Апостольський» з колекцією трьох хрестів – Животворящого, а також хрестів Петра і Андрія. Подібне можна побачити хіба в Римі. Чому Хрест Житворящий? Бо коли імператриця Олена розкопала гору Голгофу, то знайшла три хрести, але який з хрестів був Ісуса, ніхто не знав. Тоді єпископ Макарій наказав зупинити похорон і поставити на хреста покійника. Згідно з оповідями, небіжчик воскрес на третьому хресті», – розповідає отець.
За його словами, Житворящий Хрест зцілив жінку, яка ходить прибирати до храму.
«Вона на руці мала таку велику гулю. Питаюся, що то. А вона каже, що мертва кістка. Тверде таке, з гострими кантами – ніколи такого ще не бачив. Я привів її сюди. А за два тижні прийшла Юля і показує чисту руку. Викладач з ліцею мав на голові гулю. Прикладав тут, молився – теж пропала. Ще в одної пані пухлина на руці пропала. Жінка зі Львова мала рак третього ступеню. Приїхала разом з родиною. Вона ходила до всіх мощей і руку прикладала, молилася. Потім розповідала, що коли торкалася мощей Житворящого Хрест, то відчувала жар. Потім він почав зменшуватися. Привезла показати документи, що здорова», – продовжує священик.
У наступному мощовику отець Роман зібрав мощі усіх 12 апостолів. Окремо – у мощовику у вигляді Євангелія з руками помістили мощі чотирьох євангелістів.
«Коли я був в Італії, у базиліці Санта Марії Маджори і в музеї, то бачив залізні руки, скло і кістку. Ми зробили схоже Євангеліє і поставили часточки євангелістів – Матея, його гріб у Салерно, Марка – у Венеції, Луки – у Падуї, Івана Богослова – у Римі. Православна церква дотримується думки, що мощей Івана Богослова нема. Але це не так. Кожен може поїхати до Рима, в базиліку Івана Хрестителя на Латеранському пагорбі, яка була головною катедрою римських архієреїв до того часу, поки не збудували Ватикан. У базиліці Івана Латерані, у центральному престолі знаходяться мощі Івана Хрестителя, а в балдахіні – мощі Івана Богослова. Наш Блаженніший Святослав Шевчук теж привіз мощі всіх 12 апостолів і поставив їх у Соборі Воскресіння в Києві», – розповідає парох.
Каже, що дуже багато зцілень у церкві було від Юди Тадея – одного з дванадцяти апостолів.
В іншому апостольському мощовику є мощі 72 учнів Ісуса.
«Ісус Христос мав три групи учнів. Перша – 12, друга – 72 і третя – 120. Після Петра у Римі папами були Лін, Анакліт, Климент, Урбан. Це папи-апостоли з числа 72-ох. Є тут першомученики Стефан, Пилип, Яков. Він хрестив євнуха цариці Кандакії Аетія, який євангелізував усю Ефіопію», – показує мощовик священик.
Дива від святого Спиридона
Знайшли своє місце у церкві святої Анни й учні Христа з числа 120-ти. Є мощі Симеона Киренейського, який ніс хрест Ісуса, Никодима і Йосипа Аримафейського – вони хоронили Ісуса.
«Центуріон Лонгин був начальником військової розвідки римського легіону. За наказом Пилата він проштрикнув списом Ісуса. Євангеліє каже: «Потекла кров і вода». А сотник Лонгин побував у багатьох боях, мав багато травм, тому не бачив на одне око. Щойно кров Ісуса бризнула на нього, він миттєво прозрів. Тоді центуріон побачив, як під ногами тріскали скелі і почався землетрус. Він тоді крикнув: «Воістину це був Син Божий!» Лонгин почав у шолом збирати кров Ісуса Хреста – з хреста, каміння, землі. Він військовий і його перекинули на Північ Італії, в місто Амальфі для придушення повстання. Там сотник Лонгин залишив фізичний спадок – кров Ісуса Хреста», – розповідає отець Роман.
Кров Ісуса донині знаходиться в кафедральному соборі Амальфі. У цьому ж італійському соборі є гріб Андрія Первозванного та його хрест.
Далі отець Роман показує мощі Ігнатія Богоносця, якого розірвали леви. Корнелія сотника і четвероденного Лазаря.
«Після воскресіння з мертвих Лазар прожив ще 30 років і був єпископом на Кіпрі. Після воскресіння з мертвих він їв тільки солодку їжу. Давня семітська традиція каже: майбутнє – вік солодощів. А Лазар був вже після першої фізичної смерті. А ще – він ніколи не сміявся, засміявся тільки раз, коли на базарі побачив, як якийсь чоловік крав глиняні глечики: «Дивіться, глина краде глину», – продовжує священик.
Є мощі Валентина пресвітера, якого вшановують 14 лютого. Кира та Іван – безсрібників монахів-цілителів. Романа Сладкоспівця – візантійського святого. Він вважається покровителем від недуг горла і заступником всіх співаків, поетів, артистів. Святий Бенедикт Нурсійський – батько західного чернецтва.
«Його Західна Церква вважає покровителем усієї Європи. Є зафіксовані зцілення від СНІДу. Святий Бенедикт лежить у Монте-Касіно, – розповідає отець Роман, а далі показує мощі святого Спиридона, який жив у 270-348 роках і був сучасником святого Миколая. – Він лежить на острові Корфу і сьогодні температура його тіла становить 36,6. Щороку йому міняють черевики, бо зношує. Це святий, якого православні греки святкують більше, ніж святого Миколая, якого у них вкрали і відвезли у місто Бар в Італії». Колись на вшануванні святого Спиридона на остові Корфу побував письменник Микола Гоголь.
Ті, хто загубив якусь річ, приходять молитися до Антонія Падевського. За словами отця Романа, є багато зцілень від мощей ліванського святого Шарбеля.
«У Трускавці відпочивала жінка з Вінниці, коли їй повідомили, що сестра у комі, вона приїхала до нас, аби помолитися до Шарбеля, якого давно шанує. Взяла іконку, освячені олії і поїхала до Вінниці, щоб бодай в останнє побачити сестру. Дуже сильно молилася, а недавно вони обидві знов приїхали до Борислава, щоб подякувати. Сестра розказує, що коли лежала в лікарні, над нею нахилився сивий дід з бородою і в каптурі, взяв за руку і казав вставати», – розповідає священик.
Є в бориславській церкви мощовик, де зібрані усі слов’янські святі. Володимир і Ольга, Борис і Гліб – князі-страстотерпці. Сербські, чеські, польські святі. Є українські новомученики – Микола Чарнецький, Василь Величковський, Йосафата, Тарсикія (Ольга Мацьків). Поруч є мощовик з часточками Марії-Маргарити Алякорк – французької монахині, засновниці культу «Найсвятішого Серця Ісуса», святої матері Терези з Калькутти, Барнадетти Субіру, яка бачила Богородицю у Лурді, святої Аполонії, котра вважається покровителькою від зубних недуг.
Риза Богородиці
Однією з найвизначніших речей у храмі є ікона Божої Матері, яка називається цілителькою. У неї вмонтована риза святої Богородиці.
Ікона із вмонтованою ризою Богородиці.
«Приїхала жінка, яка мала пухлину у грудях, і лікарі дали скерування на операцію. Вона тут довго молилася і обійшлося без операції. І то непоодинокий випадок. Це наша місцева чудотворна ікона», – каже отець.
Далі священик показує мощі святого Пантелеймона: «Дата його смерті – 303 рік. Його мощі були поділені на три частини. Голова знаходиться на Афоні, друга частина була в Константинополі і турки її спалили, а третя – у Римі. Коли встати на площі Джордано Бруно, спиною до пам’ятника, то побачите монастир, де є мощі святого Пантелеймона – його суха кров. Щороку її у скляній колбі виносять на середину храму і ця суха кров починає кипіти. Минає цей день і вона знов засихає, аж до наступного року. Це відбувається 27 липня за новим стилем. Кров святого Пантелеймона оновлюється, а люди з усього світу приїжджають на це подивитися».
Отець Роман розповідає, що біля мощей святого Пантелеймона теж багато людей зцілилися. А ось святий Боніфатій допомагає тим, хто шукає порятунку від залежностей – пияцтва, наркоманії, ігроманії. Священик наголошує, що не досить молитися до святого, треба дотримуватися ще й посту, бодай раз на тиждень родині, яка хоче зцілити залежного від згубної звички.
Біля іменного мощовика, де мощі святих, чиї імена найчастіше дають дітям, на чільному місці часточка святої Варвари – покровительки нафтовиків, яку особливо шанують у Бориславі.
Іменний мощовик
Кров отця Піо пахла трояндами і фіалками
«У цьому мощовику – кармеліти і капуцини. Тут є отець Піо – він був стигматиком. По п’ятницях у нього кровоточили руки, ноги та ребро. Тут пов’язка з його кров’ю, яка завжди пахла трояндами і фіалками. Отець Піо помер 1958 року, а його останки нетлінні, досі ростуть нігті і волосся», – розповідає священик.
Далі він показує мощовик з учителями церкви, спільними для всіх – католиків та православних. Афанасій Великий, Василій Великий, Григорій Богослов, Іван Златоустий, Августин, папа Григорій Великий, Максим Ісповідник. За ними перевіряється ортодоксальність, вони є еталоном правильності вчення церкви.
«Ісус Христос каже, що із народжених від жінок нема більшого понад Івана Хрестителя. Тут його мощі і мощі його батьків. Батьки Марії – дідусь і бабуся Ісуса. І є риза Йосифа Обручника. Рим каже, що мощей Йосифа немає. Ісус забрав на небо свою маму, а Йосиф був названим батьком. Правдоподібно, що забрав і його, але залишилася риза», – пояснює священик.
Підходимо до останнього мощовика. Тут є часточка святого Домініка Гузмана – засновника ордену монахів-домініканів, Ігнатія Лойоли – засновника ордену єзуїтів, Ребеки Рафки – ліванської святої, покровительки сиріт. Натомість бездітні приїжджають молитися до мощей святого Домініка Савіо.
«У нашому храмі відбулося 48 зцілень від безпліддя. Є двійнята у Стебнику. Рік тому хрестив їх на Йордана. Є двійнята у Франківську, Червонограді тощо. А розлучені моляться до святої Єлизавети Канорі Мора, просять у неї доброї долі. Хворі на рак просять зцілення у святої Анни-Марії Таїджі. У нашому храмі відбулося 22 зцілення на онкологію. Маємо документи. Ми ведемо книгу зцілень, щоб мати всі ці свідчення», – каже отець Роман.
Кожен знайде свого святого
Щоб почути розповіді про святих, знадобиться щонайменше кілька годин, адже їх тут 720, а найближчим часом буде завершено ще три мощовики і виставлено 300 мощей, серед яких часточка Йосифа із Корпетино. Цей монах-францисканець володів талантом левітації. За переказами, дар італійського ченця вперше проявився 4 жовтня 1630 року під час ходи у день пам’яті святого Франциска. Згодом Йосифа із Корпетино назвали монахом, що літає.
«Ми хочемо, щоби в нашому храмі кожен знайшов свого святого – його фізичну присутність. Кожен міг подякувати за своє ім’я, пригадати собі про його святість, його дорогу святості. Святі – це провідники Божої благодаті. Бог через них діє. А мощі завжди зцілювали. У Книзі Царів є оповідь про пророка Єлисея. Вісім століть до нашої ери йшов похорон, але люди побачили орду і сховалися у печері, яка була місцем поховання святого пророка Єлисея. Щойно мертвий впав на кістки пророка – воскрес. Тому до мощей ми маємо шанобливо ставитися», – каже священик.
З кожним роком збірка мощей храму Святої Анни в Бориславі зростала і зрештою стала найбільшою в Україні. А люди продовжують сюди їхати – хто за вірою, хто за зцілення, хто з подякою…