Анна Сергіївна була розгублена – вона не розуміла, про що їй кажуть лікарі. Сьогодні вранці їй стало погано – розболівся живіт. Та так сильно, що вона зрозуміла – до поліклініки їй не дійти, доведеться викликати швидку допомогу. Лікар, вислухавши скарги і оглянувши її, тільки посміхнувся і велів збиратися.
Анна Сергіївна дуже здивувалася, виявивши, що швидка допомога заїхала на територію пологового будинку, але потрясіння чекало її попереду – лікар приймального покою, оглянувши її, сказав, що малюк ось-ось наpoдиться і їм потрібно якомога швидше підніматися в пoлoгoву залу. У жінки почалася істepика:
Так що у вас за жарти такі? Які пoлoги, лікарю? Так у мене майже рік як клiмaкc! Допоможіть мені, мені ж дійсно боляче.
Настала черга лікаря дивуватися – він не очікував, що майбутня мама не знає про свою вaгiтнicть. Втім, це можна було пояснити її надмірною вагою і відсутністю дітей. Але розбиратися було ніколи – вже показалась голівка, часу немає не те що на обстеження, навіть на розмови.Анну Сергіївну підняли в пoлoгoву залу і через кілька хвилин на світ з’явився міцний хлопчик, який басисто закричав. Поки дитячі лікарі оглядали дитину, акушерка щось сказала лікарю, а Анна Сергіївна знову відчула біль. А ще через п’ять хвилин слідом за братиком наpoдилася і дівчинка.
Анна Сергіївна весь цей час перебувала в якійсь прострації і просто мовчки виконувала вказівки медперсоналу. Лікарі всерйоз побоювалися за її психологічний стан – це не жарт, годину тому і не підозрювати вaгiтнoсті і стати мамою одразу двійні.
Але їхні побоювання не виправдалися – приблизно через півгодини після пoлoгів жінка попросила показати малюків і розплакалася. Від радості. І в цей самий час в приймальному покої плакав від щастя новоспечений батько. Не жарт – двадцять п’ять років намагатися наpoдити дитину, змиритися з невдачею і дізнатися, що тепер є і син, і донька.