Волонтер Вікторія Скиба у 2006 році створила асоціацію українців у місті Удіне. Асоціація допомагає бiйцям. Вони пересилають речі та необхідні продукти. А цього року придбали безпілотник для одного з підрозділів, передає gazeta.ua
Вікторія Скиба живе в Італії вже більше 15 років.
До того, як поїхала в Італію, працювала в Україні бухгалтером. Але через те, що зарплати були нерегулярні, доводилося вести бухгалтерію одночасно на кількох підприємствах. Тому вона вирішила поїхати в Італію, щоб заробити трохи грошей.
“Думала, попрацюю рік і повернуся.
Так і залишилася. Чотири роки доглядала літніх людей. Потім закінчила курси і влаштувалася на транспортне підприємство. Але, після семи років роботи, через участь у акціях проти Росії потрапила під скорочення. Зараз працюю з подружкою, яка відкрила власну фірму з продажі меблів,” – розповідає Вікторія Скиба.
Вікторія стверджує, що велика частина українців мешкають та працюють в Італії у режимі “тимчасово”. Хоча, насправді, це затягується на роки.
“Я теж, як приїхала в Італію з впевненістю, що це тимчасово. Але не можна постійно жити в такому режимі і марнувати свої роки,” – зізнається жінка.
Вона розуміла, що потрібно якось урізноманітнити будні, щоб не було шкода втраченого часу, тому переконувала українців, які проживають в Італії долучитися до культурного життя.
“Почали збиратися громадою. У 2006 році в містечку Кодрой, де взяли участь у міжкультурних святах, організованих церквою, познайомилися з іншими громадами. Виявилося, вони всі були зареєстровані. Нам підказали, зробити теж саме. Адже це визначає самоорганізацію у суспільстві. Відтоді представляємо українську діаспору в нашому місті”, – розповідає Вікторія.
Основна діяльність діаспори спрямована на допомогу бiйцям АTО. Крім того, українці взяли під опіку 20 дітей з різних куточків України, батьки яких зaгинyли на фронті. Вони знайшли їх через Інтернет та двічі на рік на свято Миколая та на Пасху відсилають їм солодкі подарунки.
“Зараз не має можливості збиратися громаді. Є греко-католицька церква, але без підсобного приміщення. Сподіваємося, що невдовзі для цього матимемо офіс. Поки-що просимося до італійської церкви, де організовуємо різні заходи — Шевченківський вечір, вертеп з кутею. На початку грудня четвертий рік поспіль організуємо вечір “Герої не вмирaють”.
Вшановуємо зaгиблих на Майдані та в АTО. Розповідаємо людям, що зробили за рік для наших героїв. До цього постійно долучається хтось новий. Хлопці, мами яких тут працюють, наші постійні підопічні. Надсилаємо їм продукти, теплі шкарпетки. Цієї весни для одного підрозділу розвідників купили безпілотник. Їхній згopiв під час вaрoжoго oбстpiлy”, – розповідає волонтер.
