Подзвонили з цього номеру на мій телефон, я не чув, я передзвонив з іншого взяли трубку з третього разу, представився «Службою безпеки Приват Банку» та ФІО, казав, що з моєї карти намагалися зробити транзакцію через інтернет магазин «Розетка», типу було три спроби.
Почали випитувати дані і т.д.
Як тільки сказав, що в мене на картці немає коштів, відразу кинули трубку і напевно добавили в чорний список, бо потім виклик завжди був недоступним.
І буквально через 10 хвилин цей же номер набрав моїх
***
Банківська картка: як уберегтися від шахраїв
Небезпека карткових шахрайств чатує на користувача у банкоматі, Інтернеті і торговій мережі. Журналісти сайту «24» підготували найпростіші і найефективніші поради, про що треба пам’ятати, щоб не стати жертвою обману.
Розібратися з хитрощами та методами шахраїв сайту допоміг директор Української міжбанківської Асоціації членів платіжних систем Олександр Карпов, він надав і корисні практичні рекомендації для власників карток.
Загальні поради
Користувач платіжної картки, отримуючи її у банку, має обов’язково узгодити форму взаємоінформування. Відповідно до закону про платіжні системи банк має у порядку, погодженому з власником картки, інформувати його про кожну операцію. Практично це можна зробити за допомогою смс. Тому погано, якщо ви часто змінюєте номер телефону. Не кажучи вже про те, що не варто економити 5-10 гривень на смс-інформування і ризикувати своїми коштами.
Якщо ж з підключенням смс-інформування у вас все гаразд – не забувайте реагувати на будь-яку незрозумілу активність. Олександр Карпов радить – якщо навіть смс про якийсь рух коштів по вашій картці приходить пізно увечері чи й вночі – не зволікайте, дзвоніть на гарячу лінію банку і з’ясовуйте, що відбувається, і блокуйте картку, якщо була спроба шахрайських дій.
Ще один корисний інструмент – встановлення лімітів на зняття готівки, операції в торговій мережі, інтернет-оплати тощо. Деякі користувачі карток вважають це певною формою контролю над коштами з боку банку. Насправді, це не так: відповідно до закону банки повинні проводити моніторинг операцій, і якщо обставини використання карток викликають підозри у шахрайстві, банк може встановлювати ліміт власноруч або і блокувати картку.
Тому, наприклад, якщо ви ніколи не використовуєте картку для оплати в Інтернеті, або для операцій за кордоном – заблокуйте цю можливість, і вже жоден шахрай нею не скористається. Якщо ж вам треба буде разово використати опцію – ви просто дзвоните в банк і повідомляєте, що плануєте здійснити таку операцію в певний період часу. Так само по ліміту – встановіть максимум на 300-500 гривень чи іншу зручну суму. Якщо треба буде перерахувати більше коштів – просто повідомте банк і попросіть пропустити таку операцію. Таким чином ви убезпечите себе, і навіть якщо шахраї отримають доступ до реквізитів вашої картки – скористатись коштами вони не зможуть, бо банк просто не пропустить таку операцію.
Ці прості поради на 90% забезпечать захист ваших грошей на картці.
Далі – про найпоширеніші ситуації, якими активно користуються шахраї, та як від них уберегтись.
1. Банкомати
Щоб скористатися вашою карткою, правопорушники мають отримати пін-код і скопіювати інформацію з магнітної стрічки карти. Роблять це різними методами. Найчастіше – встановлюють відеокамеру і записують, як ви вводите пін-код. Щоб порушити цей «ідеальний» злочин – просто прикривайте вільною рукою (чи капелюхом, наприклад) момент введення пін-коду. І навіть якщо вони отримають доступ до магнітної стрічки карти – без пін-коду задача для них значно ускладнюється, чи навіть і унеможливлюється.
2. Захоплення готівки
Ще одна поширена схема, масштаб дії якої, за даними Олександра Карпова, зріс за останній рік у 10 разів – це так зване захоплення коштів у банкоматі. Шахраї кріплять в отвір для готівки металеву пластину з наклеєним на неї двостороннім скетчем. У момент, коли ви знімаєте гроші, купюри просто приклеюються і назовні не виходять. Якщо таке сталось, радить експерт – спробуйте з’ясувати, чи є там така пластина і відірвати її. Не хвилюйтесь, якщо її там немає, то жодну деталь банкомату вам відірвати не вдасться, навіть якщо ви майстер спорту.
Якщо ніякої пластини немає, але гроші з отвору для готівки не виходять – дзвоніть у банк, якому належить банкомат, зазвичай на ньому вказаний телефон «гарячої лінії». (Якщо ж банкомат без будь-яких розпізнавальних знаків – ним краще взагалі не користуватися). При цьому вимагайте, щоб співробітник банку представився вам. А вже потім зв’яжіться зі своїм банком, повідомте про ситуацію і про те, в який банк дзвонили і хто саме прийняв вашу заявку – нехай вони між собою з’ясовують, хто винен, і повертають ваші гроші.
3. Телефонні шахрайства
У ЗМІ та соцмережах описані чи не сотні випадків, коли дзвонять невідомі люди, називаються продавцем, співробітником банку, Пенсійного фонду, СБУ, кіберполіції тощо, і намагаються отримати від людини номер картки, місяць і рік її дії, перевірочні цифри зі зворотного боку картки. Експерт наголошує – ні в якому разі не давайте ці реквізити, нікому. Якщо у вас просять термін дії картки і перевірочні цифри – це 100% шахраї. Для переказу коштів на картку, якщо ви щось продаєте – покупцеві достатньо знати її номер. Все. Співробітники банку також можуть максимум запитати номер картки і отримати підтвердження від вас стосовно якоїсь операції, але ініційованої саме вами.
Якщо ви через якісь емоційні причини надали інформацію про дані вашої картки, а потім зрозуміли, що вас ошукали – негайно дзвоніть у банк і блокуйте картку (саме у таких випадках дуже допоможуть встановлені ліміти).
4. Електронна пошта
Якщо ви отримали лист електронною поштою, який тішить вас виграшем путівки, телефону, або супер-вигідною пропозицією для придбання будь-чого, можна на 99% бути впевненим, що те посилання, за яким вам пропонують перейти – несправжнє і шахрайське. Такі сайти спеціалісти називають фішинговими (про цю махінацію багато написано в Інтернеті). Він виглядає як звичайний сайт, але після введення реквізитів оплата не проходить, система начебто видає якусь помилку. У такому випадку – теж одразу дзвоніть у банк, з’ясовуйте, чи це дійсно збій системи чи шахрайство, і за необхідності блокуйте картку.
Більше того – навіть документи Word чи Excel, що надсилають у таких листах, можуть мати вірус, який встановлюється на ваш комп’ютер і відслідковує вашу активність у інтернет-банкінгу: як тільки ви вводите платіжні реквізити, вірус надсилає цю інформацію шахраєві.
Тому не вірте дешевим пропозиціям і різного роду акціям, і тим більше – не поспішайте одразу перечислювати якісь гроші.
5. Інтернет-реклама
Схожа схема і з рекламними банерами у Інтернеті на кшталт – поповнити рахунок, переказати кошти без комісії тощо. Відбувається те саме, що і у випадку фішингових сайтів — вони просто фіксують ваші дані по картці.
Експерт радить – здійснювати усі регулярні оплати (як поповнення мобільного телефону, комунальні платежі) тільки у перевірених платіжних системах.
6. Касири-шахраї
Під час оплати вами товарів у торговій мережі чи у ресторані при оплаті рахунку недобросовісні касири-офіціанти можуть «провернути» схему з фіксацією даних вашої картки. Наприклад, сфотографувати чи зняти на відео момент вводу пін-коду, а також – номер картки, термін дії тощо. Тому будьте уважними на предмет такої активності касира, у ресторанах та кафе не втрачайте картку з поля зору, вимагайте принести платіжний термінал до вас – це нормальна сучасна практика. Якщо запідозрили, що продавець чи офіціант зафіксував дані вашої картки – кличте охорону і поліцію ( з іхньою допомогою телефон зловмисника буде легко перевірити на наявність там відео чи фото з вашою карткою).
Наостанок, ще одна порада – мати декілька платіжних карток. Адже вони зазвичай прив’язані до єдиного рахунку і слугують своєрідними ключами – якщо блокуєте з якихось причин одну, то іншою можете користуватись і не втрачати доступ до свого рахунку.
І нехай шахраї минають вас і ваші гроші.