У школі моїй була дівчина, Маргаритою звали. З перших класів вона відрізнялася від всіх дівчат-одноліток.
Була вона, м’яко кажучи, пухка і незграбна дуже. Обличчя Маргарити постійно потопало в ластовинні і руде волосся її постійно кучерявилося, роблячи її схожою на баранчика. Рисами обличчя вона цілком мила була, ось тільки щоки і підборіддя псували картину.
Джерело:bbcccnn.org
Найкрутіші і крсиві дівчата класу з нею не дружили і майже не спілкувалися. Хлопчики теж. Дружити не дружили, але і не кривдили. Самотньо їй було по життю.
У восьмому класі закохалася Маргарита в хлопця одного і розповіла про це по секрету подрузі. Та одній, друга третій, і так і дійшло до того хлопця. Він як почув про це, то сміявся постійно побачивши Маргариту. Кілька разів через це вона була готова розплакатися.
У дев’ятому класі мене посадили разом з нею. Розмовляти нам доводилося час від часу і я зрозумів, що Маргарита цілком адекватна і навіть дуже добра дівчина. Постійно ділилася зі мною ручками-зошитами (я телепень їх забував постійно) і допомагала вирішувати завдання.
В кінці дев’ятого класу випускний був. Там дискотека. Почався повільний танець. Всі хлопці і дівчата класу по парам розбрелися.
А Маргарита одна залишилася в кутку. Дивилася як її коханий хлопчик з іншою танцює. Мені страшенно сумно і прикро за неї стало.
Тоді я взяв її за руку і запросив на танець. Вона трохи здивувалася, але запрошення прийняла. Крутилися ми повільно і незручно, не звертаючи уваги на оточуючих. На прощання вона подякувала мене і поцілувала в щічку. А я пішов додому.
Після 9-го класу вона пішла, і я її більше ніколи не бачив. До одного моменту.
Подзвонив мені друг один і сказав що зустріч випускників намічається. Більше половини людей прийшло. Всі навколо змінилися: колишні заучки тепер були при грошах, красуні вийшли заміж за якихось кримінальників, а деякі спортсмени розжиріли і втратили форму.
Були і хлопці, які як були веселими і добрими, так і залишилися, але їх було небагато. Колишні вчителі постаріли і вже не були такими активними, як раніше.
Нарешті через 20 хвилин після початку заходу прийшла вона. У шикарній чорній вечірній сукні зайшла дівчина з вогняно-рудим волоссям і неймовірною фігурою. Прямо як гітара. На обличчі ні краплі косметики, а ластовиння тільки надавало їй шарму. На вигляд їй максимум можна було дати 20-25 років.
Хлопці різко почали поправляти собі краватки і сорочки, а найактивніший серед нас підійшов до неї і запитав:
– Хто ж ви? Може присяде?
Коли говорив він, то голос у нього був максимально м’який і тактовний.
– Маргарита Шевельова (прізвище на всякий випадок зміню). Я з вами вчилася раніше.
Тут у всіх відвалилися щелепи. Не жартую, в ресторані на секунд 10 повисла меpтва тиша, яку порушувала лише музика. Хлопці один за одним позлітали з місць і почали зустрічати її як старого друга. Деякі навіть руку їй цілували.
Тут вона побачила мене і підійшла. Можливо, помітила мій пропалюючий погляд. Зізнатися чесно, то я, побачивши її гарненько так залип і намагався зіставити ту Маргариту, з якою я танцював колись і цю нову красуню.
Весь вечір ми проговорили і згадували минуле. Вона регочучи називала тодішню себе «хрюшею». Поки ми сиділи вдвох, то я буквально відчував 15 спрямованих на неї поглядів чоловіків.
Коли ми розмовляли, до нас підійшов той самий хлопець, в якого вона колись була закохана. Демонстративно попросив діджея поставити повільний танець часів нашої молодості і запросив її.
… вона відмовила. Замість цього взяла мене за руку і потягла за собою до центру залу. Ми стали танцювати, і всі навколо піднялися зі своїх місць і наслідували наш приклад.
Той вечір я провів з королевою балу Маргаритою. І хоч всі навколо бачили абсолютно іншу людину, крізь тепло її рук я відчував ту саму добру дівчину, з якою танцював багато років тому.