РЕФОРМА ЗЕМЛІ: ОСНОВНІ АСПЕКТИ

Одним із найбільш контраверсійних документів є законопроект №2178-10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення».

Довкола земельного питання останнім часом було чи не найбільше суперечок та акцій протестів!

Ситуація дещо стабілізувалася лише після обіцянки влади максимально мінімізувати ризики, на яких найчастіше наголошували учасники акцій, зокрема, можливість продажу землі іноземцям і надмірна концентрація землі «в одних руках».

Очільник аграрного комітету ВР Микола Сольський узагальнив головні правки, внесені до другого читання:

1.Купувати землю зможуть тільки громадяни України, держава, громади (нововведення) та вітчизняні компанії, засновані українцями.

2. Про ймовірний допуск до ринку іноземців як засновників компаній може йтися тільки за «позитивного» результату земельного референдуму. Але, навіть, після плебісциту українську землю не зможуть купувати громадяни й компанії країни-окупанта. Усім іноземцям заборонять купувати землі державної і комунальної власності, а також наділи, розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону. Власниками української землі також не можуть бути особи й організації причетні до тероризму, відмивання грошей та компанії, зареєстровані в офшорах.

3. Земельні володіння фізичних осіб і компаній пропонують обмежити 10 тисячами гектарів «в одні руки». Водночас такі обмеження не стосуватимуться банків, які також можуть бути власниками землі, якщо отримають її як заставу. Натомість великими землевласниками фінустанови не будуть: протягом двох років їх зобов’яжуть продати заставлені ділянки на аукціонах.

Скоріше за все, саме передбачене для банківських установ «тимчасове» право на володіння землею сільгосппризначення може стати одним із приводів для суперечок в сесійній залі. Адже в Україні працюють чимало філій іноземних банків та банківських установ із часткою іноземного капіталу. Тож можемо мати прецедент, коли іноземці таки отримають шанс розпоряджатися українською землею. Однак, це питання однозначно потребує більш чіткого унормування.

4. Ціна землі не може бути нижчою нормативної грошової оцінки.

Що б там не говорили прибічники теорії «майбутнього розбазарювання української землі за безцінь», експерти доволі високо оцінюють «цінові» перспективи наших чорноземів вже на першому етапі реформи.

Радник прем’єр-міністра Олексій Мушак зазначив, що «вже зараз собівартість української землі при продажу через інструмент емфітевзису (отримання речового права на чуже майно через надання в користування земельної ділянки для сільськогосподарських потреб з умовою використання за цільовим призначенням) – від $1,6 до $1,7 тисяч за гектар. Відкриття ринку збільшить цю цифру до $2 тисяч. І далі, як свідчить практика інших країн, ціна зростатиме в середньому на 25% на рік. Звісно ж, десь вартість наділів буде більшою, десь меншою. Дешевше коштуватиме земля у Херсонській та Запорізькій областях. Дорожче – там, де є велика конкуренція – у Полтавській, Вінницькій, Черкаській, Хмельницькій».

Отже, час дешевої землі в Україні минув. Після започаткування ринку її вартість поступово наближатиметься до європейських показників.
На  думку аналітика фінкомпанії «Альпарі» Максима Пархоменка, «для економіки, як і для власників земельних ділянок, найоптимальніший варіант – зростання цін на землю. Але після самої реформи його не буде. Воно можливе тільки при підвищенні попиту на цей товар. А попит, своєю чергою, можуть формувати як поточні учасники ринку, так і нові».
При цьому експерт переконаний: чим швидше стартує ринок, чим активніше ми розвиватимемо інфраструктуру у регіонах (наявність поблизу земельних масивів доріг, елеваторів, залізниці, річки підвищує вартість землі), тим стрімкіше зростатимуть ціни. «Земельна реформа може дозволити нам стати багатшими, але будь-які обмеження й заборони тільки затримають цей процес і не дозволять жителям сільської місцевості продати й розпоряджатися нею на вигідних умовах», – наголошує Максим Пархоменко.

Джерело: https://enigma.ua/articles/analiz-zemelnogo-zakonoproektu

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською...

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *