Коронавірус у мешканця Костополя Рівненської області Василя (ім’я змінене на його прохання) діагностували близько двох тижнів тому.
А вже після цього у нього сталося отруєння, через яке мав пригоди, які запам’ятає на все життя.
Від отруєння мені стало дуже зле, і я викликав «швидку» допомогу. Мені зробили укол і поїхали, але мій стан не поліпшився. Змушений був звернутися на прийом до сімейного лікаря.
Вона сказала, що у такому стані мені потрібна госпіталізація.
На той момент ні в Костополі, ні в Сарнах, ні в Рокитному, де приймають коронавірусних хворих, місць не виявилося, — розповів чоловік.
Сімейний лікар зробила кілька телефонних дзвінків, намагаючись розв’язати питання госпіталізації, та на жаль, марно.
Пацієнт повернувся додому, а коли його стан знову погіршився, вдруге викликав «швидку».
Йому виміряли температуру, зробили укол, але про госпіталізацію навіть не йшлося. Сказали чекати до завтра, бо на той момент госпіталізувати було нікуди.
Хворий розповів, що не міг чекати, бо так погано почувався, що й ходити було важко. Сімейний лікар сказала, що у таких випадках потрібно ставити крапельницю і назвала препарати, які призначають.
Ліки купив товариш і хворий з дружиною вирішили ставити йому крапельницю самостійно. Після двох днів такого лікування йому покращало.
У підсумку скажу, що не доведи Господи захворіти у нас за таких обставин, бо нічого домогтися не можна.
Де це бачено, щоб самостійно собі крапельницю ставити?! Я не маю жодних претензій до сімейного лікаря, вона зробила усе, що могла, щоб надати мені допомогу. Але так не має бути! – вважає пацієнт.
Головна лікарка комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної допомоги» Костопільської райради Олена Синіцина зауважує, що визначати стан пацієнта і те, чи він потребує він госпіталізації, має сімейний лікар.
Ситуація з місцями у кожній лікарні змінюється постійно, і якщо не було куди прийняти хворого у Костопільській лікарні, його мали везти в іншу – найближчу, де є місця. Вдома пацієнт за призначенням лікаря може вживати пігулки, але якщо є необхідність у крапельниці, то лише в умовах стаціонару.
Василь розповів, що лікувався від коронавірусу вдома, тобто перебував на самоізоляції. Однак ходив у поліклініку на прийом до лікаря, бо потребував допомоги. А там у черзі щодня – кілька десятків людей і ніхто не знає, з чим вони прийшли. Наголосив чоловік і на тому, що проблематично здати аналізи у разі необхідності і що робити покупки тим, хто на самоізоляції, та вирішувати щоденні побутові питання теж доводиться самостійно, адже більше нікому.
Іноді крапельниці хворим ставлять і вдома, але це має робити кваліфікована медсестра, з якою зазвичай домовляються приватно. Але до хворого коронавірусом додому ніхто не піде, до лікарні його не прийняли, от і довелося чоловікові зробити це самостійно.
Зараз Василь почувається добре. Днями має здати остаточний тест, який має засвідчити, що від коронавірусу він вилікувався. Однак переконаний, що лікуватися так, як довелося йому, не у воєнно-польових умовах, а у місті з лікарнею, не має ніхто — ні з коронавірусом, ні без нього.
Нагадаємо, Костопільський район уже кілька тижнів перебуває у «червоній» карантинній зоні.
Джерело:puer.net.ua