Коля Лукашенко не витримав тиску в зв’язку з політичною ситуацією в Білорусії, «зібрав речі і поїхав у Москву», повідомляє Telegram-канал NEXTA Live.
Юнак також завів собі канал в Telegram, в якому з іронією описує події в республіці.
Автор повідомлення запевняє, що саме Микола Лукашенко пише гумористичні пости в каналі «Хитрий Коля», де активно висміюються висловлювання і вчинки диктатора Білорусі. Так, в одному з повідомлень передається діалог глави держави з сином.
«Запитую татка: що ти будеш робити, якщо знайдеш автомат АК-47 і два ріжка до нього?», – нібито запитав Микола батькові.
«Расшираць територию», – була відповідь.
Автори Telegram-каналу NEXTA Live відзначають, що «опозиційно налаштований» Коля Лукашенко не витримав тиску саме з боку батька, назвавши Лукашенко-старшого «Поїхали». В даний час син білоруського лідера нібито облаштовується в російській столиці.
У свою чергу, як пише експерт: Сьогодні наші «карателі» не тільки побили «рекорди» 1937 року, але за багатьма позиціями навіть перевершили їх, стверджує дослідник сталінського терору Ігор Кузнєцов. Але репресії тільки наближають агонію.
Режим Лукашенка деградував настільки, що йому більше нічого запропонувати народу, крім репресій. Причому репресії досягли такого масштабу, якого в Європі не було майже сторіччя, з часів Великого терору.
Влада продовжує вірити в ефективність масових репресій. У Сталіна вийшло, значить і у нас вийде – якщо не проявляти «якусь м’якотілість». Але, як запевнив Лукашенко, провівши чергову рокіровку в керівництві силового блоку «ніякої м’якотілості тут немає».
Не тільки білоруський, а й багато інших авторитарні лідери чомусь впевнені, що репресії є дуже ефективним інструментом контролю і управління. І так, посилаються то на Сталіна, то на Гітлера (хоча рідше). Але питання ефективності управління шляхом репресій гідний більш докладного розгляду.
В цілому історія свідчить про те, що репресивні епізоди – щодо недовговічні, а репресії не є ефективним механізмом управління і ніколи такою і не були.
Сьогодні наші «карателі» не тільки побили «рекорди» 1937 року, але за багатьма позиціями навіть перевершили їх, як стверджує Ігор Кузнєцов. Хоча, як він зізнається, раніше йому здавалося, що «37-й» перевершити неможливо.
Однак до потрібного ефекту силове придушення протесту все ж не привело, ефект швидше зворотний. І чим масштабніше будуть репресії, тим гірше буде результат.
Це сміливо можна гарантувати. Адже навіть Сталін уже в 1938 році терміново поміняв політику.
Багатьом представникам наших силовиків це невідомо чи нецікаво, але більшість виконавців Великого терору були арештовані і розстріляні, включаючи «залізного наркома» товариша Єжова. Іншими словами, репресії якийсь час тривали, але напрямок їх змінилося. Сталін зрозумів, що інакше при владі він не втримається. Потрібно було позбутися від тих, кого люто ненавидів весь народ.
Тепер все вже бачать, що і білоруська автократія руйнується з прискоренням. І ніякі репресії не можуть цей процес зупинити, скоріше – тільки прискорять.
З іншого боку, нарощувати репресії, все більше загострювати обстановку – це значить губити країну. І хто тоді Лукашенко з парою тисяч силовиків, якщо країни у нього не буде?
Враження таке, що він не віддає собі в цьому звіту або не бажає про це думати. Іноді він говорить навіть про економіку, але так – ніби нічого не сталося.
Розмова про економіку при цьому ведеться практично тільки з силовиками.
Є тут В. Вакульчик, І. Тертелю, Хренін, Ю. Караєв і А. Конюк. Але немає жодного представника блоку в уряді, – тільки силовики і президентська адміністрація. У той час як Литва визнали Тихановську законно обраним президентом. Сама ж Тіхановська сказала що буде обраний новий президіум, – все вже підписано.
Джерело:korupciya.com