– Добрий день, 4-та колонка, п’ятий до повного, будь ласка.
– Налічні?
– Ні, картка.
…
– Ваша машина заправлена, 55 літрів, з вас 1543 гривні.
– Я скасовую покупку, заберіть з баку 55 літрів. Я передумав у вас заправлятись.
– Це як?
– А так. Відповідно до прав споживача.
– Мущіна, платіть! Я щас поліцію визову!
– Поліцію? До чого тут поліція? Але визивайте, розповім хлопцям, як тут дурять, щоб не заправлялися і передали іншим екіпажам.
– Хто це вас дуре?
– В мене бак на 50 літрів. Я доїхав сам, ви бачили. Датчик показує до заправки ще 35 кілометрів, значить 2-3 літри там ще є. Але добре, уявімо, мене притягли на шнурку, сухим. Або я плачу за 50 літрів, або відкачайте з бака ваші 55 і я поїхав.
– То чо ви зразу не сказали, що вам 50 літрів! Морочите голову!
– Якби я замовив 50 літрів, ви б залляли 45, бо ваша колонка накручена дурити на 10%.
– Та хто вас дурить! Я щяс подзвоню директору!
– Правильно. Дзвоніть.
(Переказує директору суть розмови)
– Ось, директор, поговоріть, – дає трубку.
– Доброго дня. Чому ви відмовляєтесь платити за бензин?
– Добрий день. У вас є інтернет? Загугліть: “Хонда СR-V 8-го року, об’єм 2 л, бензобак” Відповідь: 50 літрів. Ваші оператори вкачали мені 55. Я не знаю як це робиться, може під тиском, може охолоджують закисем азоту, як на Формулі-1, але це заборонили через низку жахливих аварій ще 10 років тому. Отже, або я сплачую за 50 літрів, або заберіть ваш товар, я скасовую покупку.
– Ми не можемо відкачати. Немає такої технічної можливості. І тари.
– Це ваш клопіт. Ви продали без тари, тож і забирайте без тари.
– Дайте трубку оператоці.
– Прошу.
У трубці: “Скільки раз я вам казав не слухать клієнта і не доливати у горловину після відстрілу пістолета!? Тепер різницю вирахую з зарплати!”
“Він нічого не просив, я нічого не доливала, пістолет сам відклацнув і все! Чого це ви з мене вищитаєте?”
“Порахуй за 50 літрів, хай їде”
“Добре”
– Мущіна, ось, дивіться з вас за 50 літрів 1397,50. Давайте налічку, я не можу з карточки таку суму знять, в мене інша сума пробита.
– Готівки немає, знімайте з картки.
До невеликої черги, що утворилась і з цікавістю чекає чим воно закінчиться:
– Всьо, розходьтесь, пальне не відпускається, мені треба касу знімать, все перероблять.
Водії з сотками/двохсотками у кулаках зітхають, але продовжують чекати. Це переважно таксисти Уклони-Убери, які заливають по пару літрів після кожної ходки. На них і тримається “бізнес”.
– Мущіна, давйте картку. З вас 1397,50. Пін-код вводьте.
– Дякую, до побачення.
Цікаво, коли заряджають електромобілі, що вони крадуть?
Оми чи Герци? Вольти красти – це напряжно, Ампери – страшно. Але ж все одно щось крадуть. Інакше смислу немає.
Ruslan Tyshchenko
Джерело:puer-press.org.ua