Діва Марія завжди являється тим, хто вірує і потребує Її заступництва, хто страждає, але всім серцем і душею покладається на Її милість.
Таке диво сталося з Титом Гавриловим, жителем села Шерстнево Костромської губернії.
Він знайшов Словенську ікону Божої Матері 15 травня 1628 року.
Цьому сліпому чоловікові наснився сон, в якому Богородиця наказала йому йти до старої церкви, що біля річки Словинки.
Там, за престолом, під врослим в покрівлю деревом, він мав знайти цей скарб.
Дивним чином чоловік оздоровився і зі священиком Евдокимом вирушив у дорогу. На шляху їм зустрівся мисливець Іакинф, який і довів подорожніх до місця призначення.
Дійсно, за престолом старої церкви стояла ікона і випромінювала божественне сяйво.
Тот зрозумів, що його покликання – служити Господеві і вже не повернувся додому, а прийняв чернецтво.
В 1635 році за сприяння царя Михайла Романова та Патріарха Філарета був зведений чоловічий монастир (Словенська пустинь). Після скасування монастиря ікону перенесли в храм села Словинка.
На честь чудотворної Словенської ікони Божої матері у1806 році поруч з дерев’яним храм був побудований кам’яний.
Цей образ – символ людської віри, покори. Хто приходить до нього з щирими молитвами і покаянням – отримає милість і заступництво від Божої Матері.