Початок оновлення Угоди про асоціацію Україна-ЄС вже у 2021 році відкриє можливості для українського бізнесу, зокрема завдяки розширенню торговельно-економічного співробітництва між партнерами ЄС і дозволить розвивати інвестиційну привабливість України.
Про це наголосила Віце-прем’єр-міністр Ольга Стефанішина під час першої міжнародної онлайн-конференції «Україна: інвестиційна гавань у часи змін», яку організував Офіс із залучення та підтримки інвестицій (UkraineInvest), повідомляє прес-служба Кабміну.
«В процесі оновлення Угоди ми ставимо більш амбітні завдання – зняття обмежень щодо участі українських компаній з товарами, виробленими в Україні, у державних та муніципальних закупівлях ЄС. А також зняття обмежень, пов’язаних з технічною відповідністю товарів, вироблених в Україні, не лише у сфері агропромислового комплексу, але й насамперед, у сфері промисловості . Таким чином, оновлена Угода про асоціацію дозволить Україні активніше використовувати можливості для торгівлі та інвестиційної співпраці з ЄС», – зазначила Ольга Стефанішина.
Віце-прем’єр-міністр нагадала, що експорт з України до ЄС займає понад 40% загального експорту, при цьому є великий потенціал для приросту, який можливий за рахунок експорту продуктів з високою доданою вартістю.
«Україна веде переговори з ЄС щодо підписання Угоди АСАА інакше кажучи «промислового безвізу», що знімає необхідність проходити додаткову дороговартісну сертифікацію на території українських товарів в ЄС. Таким чином, українські виробники матимуть доступ до 500-мільйонного ринку ЄС і це створить практичні передумови організації в Україні підприємств з виробництва технічно складних товарів. Також можна очікувати інвесторів з ЄС та з інших юрисдикцій, які прагнуть зменшити собівартість продуктів та зацікавлені в експорті на ринок ЄС», – наголосила Віце-прем’єр-міністр.
Наразі Україна виконала всі необхідні умови, щоб ЄС надав позитивну оцінку з трьох секторів промислової продукції: низьковольтне електричне обладнання, електромагнітне обладнання, машини та механізми.
Ще одним вікном можливостей є залучення України до формування Європейського зеленого курсу, а також участь у пов’язаних із ним міжнародних Альянсах. Це відкриє для країни та бізнесу можливість стати важливим гравцем у новій економічній парадигмі Європейського Союзу, тобто інвестори мають змогу обрати пріоритети напрямків проектів, що фінансуються, та залучити співфінансування цільових фондів.
Варто зазначити, що угода про асоціацію Україна-ЄС не передбачає квот, які б кількісно обмежували ввезення товарів до ЄС. Українські експортери можуть постачати до ЄС будь-які обсяги товарів європейської якості. Натомість зона вільної торгівлі передбачає використання тарифних квот для частини товарів. Коли квота з нульовим митом вичерпується, то торгівля продовжується з використанням стандартних ставок ввізного мита.
У 2020 році українські експортери використовують можливості 31 з 40 тарифних квот. Станом на 17.08.2020 вже повністю використано 8 тарифних квот на: мед, ячмінну крупу та борошно, оброблені томати, оброблений крохмаль, виноградний та яблучний соки, кукурудзу, продукти переробки солоду та крохмалю, цукор.
Використовуються тарифні квоти на: оброблену продукцію із зернових (81,2%), яйця та альбуміни (75,0%), м’ясо птиці (73,4%), крохмаль (73,3%), солод та пшеничну клейковину (72,2%), яйця та альбуміни додаткова (60,4%), висівки, відходи та залишки (55,2%), м’ясо птиці додаткова (53,1%), овес (45,3%), пшеницю (40,2%) та інші.
Джерело:korupciya.com