ОПЗЖ – це аморфне і різнорідне утворення. Якісь внутрішні процеси у них “оживають” ближче до виборів – ось тоді і виникають дискусії про те, кого висувати, хто буде лідером, від усієї партії буде цей лідер чи ні, які і можуть призвести до розколу. А такі “удари долі”, як у випадку із закриттям телеканалів, не надто цьому сприяють, пише політичний аналітик Олександр Кочетков для видання “Главред”.
В цілому відсутність телеканалів в ефірі позначиться на ОПЗЖ катастрофічно. Перш за все тому, що вони тут же почнуть втрачати “зомбовану” частину свого електорату – не скажу, що ця частина від них відійде, але вона стане менш прихильною і навряд чи дійде на дільниці на майбутніх виборах.
Господар партії, фінансовий, організаційний і який-завгодно інший – Віктор Медведчук. Обставини, звичайно, можуть його змусити піти в тінь – наприклад, висунути на вибори умовного Бойка, тільки заради участі у виборчій кампанії, але він ні за що не віддасть кому-небудь керівництво політсилою. Більш того, сам Медведчук, при млявості влади, якщо та не продовжить наступу, почне відігравати свої позиції – сказавши “А”, їй треба проговорити всі інші букви алфавіту, не замислюючись. Інакше вони втратять ініціативу і отримають “відповідь”.
Тим не менш, заборона трьох телеканалів Медведчука спровокує всередині ОПЗЖ перерозподіл ролей і впливу, оскільки зараз головним інформаційним ресурсом, без якого партія в принципі існувати не може, стає Інтер, який контролюється не Медведчуком, а Льовочкіним-Фірташем-Бойко. Відповідно, позиція останніх у внутрішніх процесах партії тепер враховуватиметься більше.
Однак перерозподіл впливу не означає зростання авторитету Бойко. Тому як його авторитет базується на двох речах. По-перше, він розбирається у зовнішній газовій сфері. Але тут його становище ускладнюється конкурентами в особі Юрія Вітренка, якого активно просувають як авторитету в цій сфері і Юлії Тимошенко, яка нікуди не дівається, яка також обізнана в енергетичних питаннях. Тому його авторитет тут вельми сумнівний-він може домовлятися з РФ, а також у нього є виходи на Ротшильдів, які контролювали цю сферу на пострадянському просторі, але і те, і інше зараз не дуже актуально.
При цьому Бойко є компромісною фігурою всередині ОПЗЖ для висунення, наприклад, на посаду прем’єра з огляду на те, що він україномовний і може отримати якусь підтримку як на заході, так і в центрі України. І тому його авторитет і рейтинг досить стабільні – плюс-мінус 2-3 відсотки особливої ролі, особливо в період між виборами, не грають.
Будь-яка криза або згуртовує, або роз’єднує, пише політолог Андрій Золотарьов. І тут, судячи з усього, більше шансів на те, що все піде по шляху розриву, оскільки не виключений варіант, що група Бойка-Льовочкіна почне зближуватися з “мінеральною” частиною колишнього Опоблоку. Поки якихось активних дій з боку цієї групи не видно – можливо, зараз вони вичікують того, як буде розвиватися ситуація. Але те, що вона призведе до переформатування всередині ОПЗЖ – це абсолютно очевидно.
При цьому зараз ясно одне – Медведчук виявився не готовим до такого повороту. І, зважаючи на внутрішньопартійну конкуренцію з Бойком, ця заборона – серйозний удар по його позиціях, бо три закриті канали багато в чому допомагали Медведчуку наздогнати Бойка в рейтингу (якщо дивитися на невеликий “плюс” до рейтингу Бойка, який, до того ж, не має такого високого антирейтингу, який є у Медведчука).
Але будь-який розкол негативно відіб’ється на шансах ОПЗЖ – без телеканалів Медведчуку буде складно транслювати свою позицію ексклюзивного контактера і постпреда “русского мира” в Україні. Відповідно, без медіапідтримки і з його скандальним ім’ям, йому буде вкрай складно розкрутити власну політсилу – підтримки дружніх йому російських ЗМІ буде мало, тому, очевидно, він буде шукати якісь альтернативні шляхи і намагатися домовлятися з іншими телеканалами або йти шляхом судового оскарження заборони.
Джерело:korupciya.com