По-перше, це красиво!)
Сьогодні зустріла в магазині знайомого, який років 5 тому жартував над усіма, хто вдягає вишиванки у цей день.
– Дивись, яка у мене автентична вишиванка – каже. – Аж в Косіві купив. Старовинна, років 100 їй, а може й більше.
– Класно, – кажу. – А ти ж висміював вишиванки:)
– Хто? Я? Не було такого. Ну може і пригадую трохи, але це поки в мене вишиванки своєї не було.
Подумала, і правда — поки своєї немає здається, що всі показилися на цих вишиванках, а раз вдягнеш — і все. Закохаєшся, у кожен хрестик, і кожен колір, і у візерунки такі ж різні як ми — різні люди, поєднані одним культурним кодом.
Така ніжна вишиванконізація:)
Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською...