Приблизно на третій-четвертій годині прослуховування плівок Медведчука гнів зникає. Єдине, що залишається – відчуття безкрайньої відрази до всіх фігурантів цих записів. А ще ти починаєш бачити причинно-наслідкові зв‘язки, пише на своїй сторінці у Фейсбуці блогер Сергій Іванов, далі в оригіналі:
Скажімо, чим би не виправдовував Порошенко та його спікери колаборацію з Медведчуком, цілком очевидно, що це партнерство принесло державі набагато більше шкоди, ніж користі, і суттєво послабило позицію України на перемовинах. Якщо чесно, я взагалі не бачу користі від Медведчука, як не бачив її тоді. Важко уявити, щоб американський президент після 11 вересня надав повноваження та подарував стратегічний трубопровід куму Бен Ладена – а наш зміг.
Стає зрозумілим, чому перемовини в 2014-2015 роках ні до чого не призводили: це просто було нікому не вигідно. Як ми побачили пізніше, без Медведчука процес звільнення заручників став набагато динамічнішим, ніж з ним. Воно й не дивно, коли «посередник», як ми почули на записах, всіляко блокує процеси обміну. Себто дані про «тисячі» полонених, звільнених завдяки Медведчуку – це фейк.
Ну і давайте відверто: заручники були лише прикриттям для бізнесу, який Медведчук отримав від Порошенка. Вони становили інтерес виключно як ширма, а радше – як «легенда» для пояснення його участі.
Заручники, полонені – ось кого найбільше шкода в цій ситуації. А ще шкода депутатів ЄС та інших спікерів Порошенка, які зараз вимушені бігати по ефірах та виправдовувати це скотство. Хоча, на відміну від заручників, вони точно мають вибір, – резюмував Іваерв
В свою чергу наразі в партії ОПЗЖ триває боротьба, журналіст Народної правди Желізняк Олександр пише:
Група Фірташа/Льовочкіна отримала в користування ділянку з покладами титанових руд у Житомирській області. Таким чином, це чергова велика подачка від ОП своїм рішалами за фактичний розвал ОПЗЖ. Раніше ще один депутат з ОПЗЖ Юрій Бойко отримав ліцензію на розробку 350 квадратних кілометрів азовського узбережжя.
Цинізм передачі ліцензії Фірташу/Льовочкіну полягає ще й в тому, що в ході аукціону вони «обійшли» державну Об’єднану гірничо-хімічну компанію (ОГХМ). Тобто у народу відібрали – Фіташу/Льовочкіну – віддали.
Фактично, союз Льовочкіна – Єрмака виглядає оформленим офіційно. Льовочкін надав Єрмаку розвал колись найбільшої опозиційної партії в країні – ОПЗЖ, порадив як закрити три найбільших опозиційних каналу, надав підтримку у вигляді новин на «Інтері»
У відповідь Єрмак дарує газ і титан Льовочкіну і його партнерам, зачищає лідера ОПЗЖ Медведчука, щоб Льовочкін міг віджати у того партію, дарує хлібне місце на Одеському припортовому заводі соратнику Фірташа і готовий до подальших переговорів.
А от на думку політтехнолога Олексія Голобуцького, група народного депутата від “Опозиційної платформи – За життя” Сергія Льовочкіна може остаточно порвати з так званою “медведчуківською” частиною ОПЗЖ.
На його думку, цілком можливо, що станеться “якийсь розвал ОПЗЖ”.
“Група Льовочкіна остаточно порве з медведчуківською частиною, яку будуть добивати кримінальними справами. Наприкінці минулого року і на початку цього було враження, що таки будуть дострокові вибори, гроші почали заходити в проекти. Не знаю, може у них є якась інформація, що будуть дострокові вибори”, – підсумував експерт.
Підкреслимо, раніше народний депутат від цієї політсили Микола Скорик в коментарі РБК-Україна розповів, що до стратегічної ради входять четверо осіб: його голова – Віктор Медведчук, два співголови партії – Юрій Бойко і Вадим Рабинович, а також голова виконкому ОПЗЖ – Сергій Льовочкін.
РБК-Україна пише, що “акціонери” партії розділили контроль порівну. Однак, є ще один центр впливу в ОПЗЖ – київський забудовник Вадим Столар. Близькі до нього в партії – від п’яти до семи людей.
Віктор Медведчук також очолює політичну раду, але у нього значно менший функціонал. У ньому налічується більше 50 членів, але контроль встановлено також у частках 50 на 50: приблизно по половині людей, що орієнтуються на Сергія Льовочкіна і Юрія Бойка, і стільки ж – на Медведчука та Вадима Рабиновича.
В такій же пропорції розподілений контроль і над регіональними осередками по країні.
Українці ж зазначають, що після посадки Медведчука, якщо вона відбудеться, інші члени політ сили, вже можуть готувати собі літаки та обирати країну для втечі, адже у правоохоронців є досьє на кожного. Хоча куди вони відправляться і так очевидно – до Москви\Ростова.
Джерело:korupciya.com