З початком ХХІ ст. людство вступило в нову, інформаційну, добу. Інформація та інформаційні технології можуть бути і сферою співпраці та взаємодопомоги між країнами, і чи не найбільш дієвою зброєю в їхньому протиборстві. Адже в багатьох країнах світу продовжують таємно розвиватися спеціальні технології впливу на масову свідомість людей та розробляються сценарії інформаційних воєн. Однак зважати на те, що нині формується єдине європейське та світове інформаційне співтовариство, а інформаційна галузь є основою, на якій базуються всі політичні, адміністративні, економічні та інші рішення в різних сферах діяльності.
Цілком логічно, що перед українською державністю постає питання забезпечення власної інформаційної безпеки. Тож виникає низка проблем, пов’язаних із необхідністю подолання відсталості в цифрових та високих технологіях, і водночас забезпечення надійного захисту власного інформаційного простору від негативних впливів.
Все це знайшло своє відображення в Державних програмах співробітництва з Північноатлантичним Альянсом. В них Україна розглядає НАТО як найбільш ефективну структуру колективної безпеки в Європі. Це обумовлюється значним внеском даної організації у підтримання миру, стабільності та загального клімату довіри на євроатлантичному просторі, у поглибленні процесів роззброєння, контролю над нерозповсюдженням зброї масового знищення.
Конституція нашої країни ставить інформаційну безпеку на одному рівні з захистом суверенітету, територіальною цілісністю, тому співробітництво України – НАТО в інформаційній сфері є досить важливим.
Втілення угоди про безпеку між Урядом України і НАТО, зокрема, затвердження і забезпечення правил охорони інформації. Вдосконалення системи взаємного захисту інформації з обмеженим доступом, включаючи діяльність центру реєстрації таємних документів НАТО. Досягнення домовленостей, які надаватимуть можливості обміну з НАТО інформацією з обмеженим доступом у сфері військового планування і реформи. Модернізація системи телекомунікації та інформації. Розробка і поглиблення, проведення навчальних програм для особового складу у різних галузях інформаційної безпеки.
Вже зараз у рамках співробітництва здійснюються заходи, що передбачають побудову стандартного механізму співпраці всередині різноманітних установ та їх зв’язків між собою й відповідного забезпечення обміну інформацією між ними і перш за все в таких сферах, як боротьба з тероризмом та незаконною міграцією, боротьба з розповсюдженням зброї та наркотиків.
Також у процесі тісного співробітництва постає питання передачі досвіду вирішення таких питань, як вільне поширення інформації, свобода слова і преси; покращення загального та правового середовища; поглиблення інформаційного обміну Україна–НАТО, особливо в парламентському співробітництві; підвищення рівня обізнаності громадськості щодо НАТО шляхом взаємної роботи у сфері інформації, включаючи співробітництво з Центром інформації та документації НАТО в Україні.
В Україні також вживаються заходи щодо поліпшення систем управління інформаційною сферою. Зокрема, важливе політико–правове значення мають чинні Укази Президента «Про вдосконалення державного управління інформаційною сферою», «Про деякі заходи щодо захисту держави в інформаційній сфері», «Про заходи щодо захисту національних інтересів у галузі зв’язку та телекомунікації».
Значної уваги безпеці приділено й у Законі України «Про основи національної безпеки України», в якому визначені пріоритети національних інтересів держави.
Державна політика з цих питань повинна формуватися і здійснюватися тільки з позиції збереження національних цінностей, забезпечення національних інтересів і бути спрямованою на досягнення національної ідеї.