Армія України недостатньо фінансована та озброєна, вона не готова зупинити Росію у разі повномасштабного вторгнення, хоч і стала сильнішою, ніж була у 2014 році. Про це стверджує аналітична стаття американського видання “Bloomberg”.
“Збройні сили України набагато сильніші та краще підготовлені, ніж у 2014 році, коли вони не змогли протистояти анексії Криму Росією. Але нестача зброї від Заходу та нестача коштів удома залишили війська без значних запасів базових речей, які їм знадобляться в умовах інтенсивного конфлікту”.
“Bloomberg” вказує на нераціональний розподіл ресурсів, зокрема податків, у контексті потреб оборони.
Видання також взяло коментар в опозиційного нардепа Сергія Рахманіна, що стверджує: до бюджету закладалася покупка лише половини необхідних бронежилетів, у списку не вистачало гвинтівок та шоломів, натомість був запит на дорогі вафельні рушники та радянське обладнання для виявлення радіації.
“У мене виникло питання: добре, припустимо, завтра починається війна, – вам справді потрібні ці речі?”, – сказав Рахманін.
Рушники та детектори були викреслені зі списку.
У Міноборони заяви Рахманіна ніяк не прокоментували.
Видання також пише, що бюджет України на оборонні закупівлі на 2021 рік становив 23 мільярди гривень (838 мільйонів доларів), на 2022 рік – 28 мільярдів гривень.
При цьому Росія витрачає на закупівлі близько 40% свого оборонного бюджету, що перевищує 60 мільярдів доларів, що вдвічі більше в абсолютному вираженні, ніж Франція, Німеччина чи Великобританія, не кажучи вже про Україну.
Своєю чергою аналітик із питань оборони Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков розповів, що якщо в 2014 році Україна могла ввести в бойові дії лише невелику частину номінальної сили в 120 000 військовослужбовців і дуже мізерний запас техніки, то зараз вона здатна розвернути більшу частину своїх 205 000 військовослужбовців і робоче обладнання, хоч і часто застаріле.
Американське видання висуває тезу, що у разі війни лише масивний приплив сучасної зброї від західних покровителів може забезпечити Україні захист.
Досі запити Києва на такі дорогі товари, як системи протиповітряної та протиракетної оборони залишилися без відповіді.
Видання пише, що США склали новий пакет допомоги, що включає протитанкові ракети Javelin, стрілецьку зброю, медичні комплекти та бронежилети, а також захисне озброєння та підтримку кібер-можливостей України. За даними джерел, президент Джо Байден підписав такий план.
Крім того, Естонія планує надати гаубиці та ракети Javelin, насамперед для протитанкового захисту, повідомила минулого тижня служба новин ERR. Для цього знадобиться дозвіл від США, Німеччини та Фінляндії, де було виготовлено обладнання.
За словами однієї людини, ознайомленої з позицією Білого дому, адміністрація Байдена, в принципі, підтримує цю ідею.
Німеччина та Нідерланди вважають, що поки існує загроза конфлікту з Росією, НАТО не повинно надавати Україні летальну зброю, заявила віце-прем’єр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
Однак український блогер Михайло Шнайдер дотримується іншої думки. Він стверджує, що попри гучні крики всіляких діячів, абсолютно впевнений: Україна обов’язково буде членом НАТО.
На сьогодні ми маємо найглибші та найпродуктивніші відносини з альянсом за всі роки нашої Незалежності.
Це стосується і співпраці з державами НАТО на двосторонній основі, і співпраці у регіональних форматах.
І дуже важливим є те, що за підсумками нинішнього саміту НАТО в Брюсселі було підтверджено рішення Бухарестського саміту 2008 року про те, що Україна буде членом альянсу з планом дій щодо членства як невіднятною частиною Процесу.
Що це дає на Практиці?
Багато років такого підтвердження не було в підсумкових документах самітів НАТО і деякі спекулювали, що альянс міг відмовитися від обіцянки, яку ми отримали у 2008 році.
Але саме нинішній владі вдалося закріпити цілком логічне підтвердження цієї Обіцянки.
За час каденції президента Володимира Зеленського інструментарій нашої зовнішньої політики розширився.
Якщо раніше вся зовнішня політика нашої держави була сфокусована на контактах із топ-політиками, лідерами держав та керівниками міждержавних об’єднань, то зараз ми робимо більше.
Зокрема, активно спілкуємося із західними суспільствами, з медійною спільнотою західних держав, із експертним Середовищем.
І це відбувається для того, щоб не лише політики, а й звичайні люди на Заході бачили нашу позицію.
А у нас позиція абсолютно прозора і справедлива: якщо ми отримуємо відповідь ТАК від НАТО, то це означає, що має бути й уточнення колись і в результаті якихось дій.
Саме для цього і працює президент та вся його Команда.