Прозвучали три офіційні версії причин відкликання законопроєкту «Про засади державної політики перехідного періоду». Вони суперечать одна одній — і при цьому жодна не є правдивою. У середу, 26 січня, у Парижі відбудуться переговори у «нормандському форматі» на рівні радників лідерів держав. З української сторони учасником зустрічі буде керівник Офісу президента Андрій Єрмак.
Ще 21 грудня Володимир Зеленський повідомив, що Україна запропонувала «10 кроків», які можна виконати із залученням держав-учасниць «нормандського формату» та США. «Ми передали ці кроки і президенту Байдену, і російській стороні, і Франції, і Німеччині», — заявив Зеленський.
Про зміст цих «10 кроків» розповів російський «Комерсант» 24 грудня. Перші сім кроків підготовчі. Головне – три останні кроки. За версією «Комерсанта», це:
Крок 8. Проведення зустрічі президента Російської Федерації та президента України.
Крок 9. Проведення саміту лідерів «нормандського формату».
Крок 10. Погодження в рамках ТКГ наступних законів з подальшим внесенням їх до Верховної Ради України: про особливості місцевого самоврядування ОРДЛО з імплементованою до нього «формулою Штайнмаєра»; про амністію; про децентралізацію (з урахуванням особливостей ОРДЛО); про спеціальну (вільну) економічну зону; про особливості проведення місцевих виборів до ОРДЛО».
Після появи «10 кроків» пройшло вже понад місяць. За цей час Москва зуміла поставити на вуха весь світ своїм ультиматумом США та НАТО та загрозою вчинити повномасштабне вторгнення в Україну.
За останній тиждень наші західні партнери надали нам дуже серйозну допомогу озброєннями та на додаток до цього велику фінансову допомогу. Тому їм, звісно, цікаво те, що відбувається на дипломатичному фронті. У якомусь сенсі це моделювання ситуації: збирається Україна чинити опір чи здаватися.
«Нульовий крок». І ось за день до переговорів радників у «нормандському форматі» стало відомо, що Україна зробила додатковий, «нульовий крок», якого не було серед «10 кроків», — великий крок назустріч побажанням Кремля.
24 січня було проведено позачергове засідання Кабміну з єдиною метою – щоб відкликати законопроєкт №5844 «Про основи державної політики перехідного періоду», який було внесено до Верховної Ради Кабміном 9 серпня минулого року.
З погляду українських інтересів цей проєкт має як переваги, так і недоліки. До нього висловили багато зауважень експерти Верховної Ради, українські правозахисні організації та Венеціанська комісія. Водночас цей проєкт загалом викликав різке невдоволення у Кремлі.
Роздратування Кремля зрозуміти неважко. Досить прочитати преамбулу законопроєкту: «Цей Закон визначає принципи державної політики перехідного періоду та спрямований на уніфікацію підходів до деокупації тимчасово окупованих територій, реінтеграцію таких територій та їх мешканців, а також сприяння подоланню наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України та неповторення окупації».
Тобто, у Кремлі хотіли б, щоб цього проєкту не було взагалі. І Кабмін України саме це й зробив: відкликав свій проєкт.
Французьке викриття. Найважливішу деталь повідомили французькі ЗМІ. Виявляється, ідею про те, щоб Україна відмовилася від цього проєкту, висунув президент Франції Еммануель Макрон. Однак це не мало стати одностороннім заходом, тобто подарунком Кремлю. Макрон запропонував, щоб обидві сторони — Україна та Росія — вжили заходів щодо розрядки напруженості. І саме це мало стати предметом переговорів радників у Парижі 26 січня.
Помічник Макрона розповів AFP, що зустріч 26 січня є частиною зусиль щодо запобігання війні, оскільки Франція бачить «шлях до деескалації», який включатиме кроки України та Росії. Він додав, що ідея Франції про дипломатичну розв’язку протистояння міститиме кілька заходів щодо зміцнення довіри.
«До них відносяться затримка українським парламентом закону, який регулює статус підтримуваних Росією сепаратистських провінцій на сході країни і який Москва вважає порушенням попередніх зобов’язань, а також підтримка Росією «гуманітарних заходів». Це можуть бути обміни полоненими та відкриття блокпостів сепаратистів», — переказало AFP слова помічника президента Франції. Також, за його словами, Франція наполягатиме на «публічній заяві росіян про їхні наміри, які заспокоять усіх».
Газета Le Figaro ввечері 24 січня передала схожу інформацію представника Єлисейського палацу про майбутні переговори радників у Парижі 26 січня. «Сьогодні ввечері чи завтра українська Рада відмовиться від перехідного закону. Цей текст, підготовлений влітку 2021 року, визнає Росію «державою-агресором і державою-окупантом», що повністю відкидається Москвою і вважається суперечливим Мінським угодам. Тоді ми можемо домовитися про гуманітарні заходи, такі як обмін полоненими та відкриття контрольно-пропускних пунктів. І ми постараємося домогтися дати переговорів між Києвом та сепаратистами щодо статусу Донбасу», — повідомив газеті представник Єлисейського палацу.
Українські розбіжності. Здається, все просто. Париж зробив Києву та Москві пропозицію, яка (принаймні на погляд Парижа) допоможе знизити градус протистояння. Київ погодився виконати свою частину цієї ідеї Макрона — сподіваючись, що Москва виконає свою.
На Банковій чудово знають, що українське суспільство схвильоване різноманітними чутками. І що в цій ситуації українці особливо обурюються, коли їм не розповідають правду чи, що ще гірше, розказують неправду.
Тому було логічно очікувати, що офіційні представники Зеленського, «слуг народу», уряду чітко пояснять народу, навіщо було відкликано законопроєкт №5844 і яких поступок від Росії ми чекаємо у відповідь на цю свою поступку. Однак, як з’ясувалося, у Зе-влади якась зовсім не така логіка.
Прозвучали три офіційні версії причин відкликання. Ці версії суперечать одна одній — і при цьому жодна з них не згадує Макрона і не говорить про те, що Кремль має зробити нам зустрічні поступки.
Версія Арахамії. Версію від партії «Слуга народу» сформулював голова її парламентської фракції Давид Арахамія. За його словами, Кабмін відкликав із Верховної Ради законопроєкт №5844 з метою доопрацювання на вимогу фракції «слуг народу». «Відкликав, згідно з листом, який я надав до Кабінету Міністрів від нашої фракції, бо це законопроєкт, який не дуже корелює з «нормандським форматом». Тому я попросив на доопрацювання забрати цей законопроєкт», — сказав Арахамія журналістам на брифінгу. Він назвав документ передчасним, зазначивши, що наразі триває робота над організацією переговорів у «нормандському форматі». «Можливо, там будуть якісь домовленості, які потрібно буде втілювати у вигляді законопроєктів», — сказав він.
Версія Верещук. Версію від уряду сформулювала віцепрем’єр-міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук. «За пів року закон, на жаль, так і не потрапив до порядку денного. Причиною тому: по-перше, низка критичних зауважень від Венеціанської комісії, а по-друге, недостатня підтримка поточної редакції проєкту з боку депутатського корпусу. Справді, під час консультацій і народні депутати, і наші міжнародні партнери висловлювалися за доопрацювання закону, — пояснила вона у своєму Telegram-каналі. — Нещодавно на круглому столі в Харкові обговорювали перехідну юстицію з науковою спільнотою та громадським сектором. Прислухалась до порад юристів-спеціалістів і прийняла рішення звернутися до Уряду з проханням дати можливість команді Мінреінтеграції доопрацювати законопроєкт про перехідний період».
Версія Єрмака. Версію від Офісу президента сформулював Андрій Єрмак у програмі «Свобода слова» на ICTV. Він запевнив, що жодних попередніх умов проведення зустрічі радників у Парижі 26 січня не було. Він назвав фейковою інформацію, яка з’явилася у ЗМІ, що «нібито Україна була змушена прийняти якісь вимоги когось про відкликання законопроєкту про основи державної політики перехідного періоду». «Ця влада приймає вимоги лише українського народу. А основна вимога сьогодні українського суспільства — це зробити все, щоб запобігти ескалації, над чим ми працюємо 24/7», — заявив Єрмак.
Подарунок Путіну. Можна було б посміятися, що Арахамія, Верещук та Єрмак уподібнилися до горезвісних лебедя, рака та щуки. Але зараз не до сміху. В умовах війни дуже важливо, щоб правляча партія, уряд і команда президента говорили та діяли в унісон. Натомість ми спостерігаємо у Зе-владі когнітивний дисонанс, коли три розмовляючі голови говорять по-різному, причому жодна не є цілком правдивою. За версією Арахамії, законопроєкт №5844 відкликаний, щоб допомогти «нормандському формату», за версією Верещук – щоб задовольнити Венеціанську комісію та інших критиків, за версією Єрмака – щоб задовольнити «вимогу українського народу».
Найнебезпечніша версія Єрмака. Повторимо, законопроєкт №5844 націлений на «подолання наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України та неповторення окупації». Але якщо буквально вірити словам Єрмака, виходить, що ми відкликали цей законопроєкт не тому, що нас попросив Макрон і пообіцяв зустрічні поступки Кремля, а тому, що це «вимога українського народу». Мовляв, народ вимагає відкликати цей закон, «щоб запобігти ескалації».
І цей різнобій у головах української влади спостерігаємо не лише ми. Його із захопленням спостерігають у Кремлі та з подивом — у західних столицях.
Ні Єрмак, ні Верещук, ні Арахамія не сказали ні слова про те, що ми маємо отримати натомість. І це викликає погані передчуття: що ми не отримаємо абсолютно нічого.
Це фірмовий стиль Єрмака. Усі пам’ятають, як у грудні 2019-го він повіз Зеленського до Парижа на саміт «нормандської четвірки» підписувати зобов’язання інкорпорувати «формулу Штайнмаєра» в українське законодавство. І Зеленський підписав, не отримавши від Путіна замість жодних поступок.
Залишається сподіватися, що цього разу Єрмак здивує нас і привезе з Парижа хороші новини.