На думку полковника запасу, Путін програє і в разі нападу на Україну, і в разі відступу. В українському суспільстві зростає напруга через тривожні очікування того, що Росія ось-ось посуне свої війська на Україну. На тлі цих настроїв президент України Володимир Зеленський закликав українців не панікувати і не бігти за гречкою і сірниками.
У Росії ж продовжують запевняти, що ніякого вторгнення не планують, але для чогось, як повідомляє, Conflict Intelligence Team, продовжують перекидати до українського кордону озброєння, техніку та особовий склад.
Водночас Захід продовжує закликати Кремль одуматися і погрожує санкціями. Так, президент США Джозеф Байден анонсував жорсткі санкції проти Росії, якщо вона зважиться на вторгнення в Україну, але зазначив, що ці санкції будуть залежати від масштабів агресії РФ. Так, за словами Байдена, «невелике вторгнення» викличе меншу реакцію, ніж повномасштабне вторгнення. У Білому домі пояснили, що Вашингтон вважатиме вторгненням будь-який перетин російськими військами українського кордону.
Гглавред звернувся до військового експерта, полковника запасу Олега Жданова, аби він пояснив, наскільки обґрунтовані побоювання України і західного світу, наскільки ймовірна військова операція Росії проти України, і яких масштабів вона може досягти.
– Наскільки обґрунтовані побоювання з приводу ймовірної масштабної військової операції Росії уже в найближчі тижні? Чим загроза, що походила від Росії 8 років тому і протягом усього цього часу, відрізняється від нинішньої?
– Ситуація відрізняється тим, що ніколи раніше не було такої інформаційної істерії, як зараз. Йде велика гра між США і Росією, а Україна в ній – лише інструмент, але, на жаль, може стати і частковим виконавцем. Штати намагаються загнати Путіна в глухий кут, тому вони роздули тему про вторгнення і продовжують піднімати градус, змушуючи Росію до конкретних кроків – або нападати, або відступати.
В обох випадках Путін програє, оскільки Росія до нападу на Україну не готова – не має необхідного угруповання військ, здатного виконувати бойові завдання.
От американці і вирішили дотиснути Путіна, щоб він зробив крок вперед або назад. Після чого з Кремлем почнуть розмовляти зовсім по-іншому. Адже, таким чином, США фактично виб’ють Путіна зі світової політики і поставлять Росію в один ряд із країнами, що розвиваються, але аж ніяк не в ряд супердержав.
Путін водночас робить хід у відповідь – влазить в угоду Ірану та США. Він вже зустрічався з президентом Ірану і пообіцяв просто «золоті гори»: погасити 10-мільярдний борг, забрати всі ядерні відходи Ірану тощо. А все це робиться для того, щоб потім продати свій вплив на Іран Байдену і домогтися успішної угоди з питань, що цікавлять Росію.
Кожен продовжує грати в свою гру, і так буде до березня. Ще, як мінімум, місяць буде зберігатися істерика і крики «нападе, нападе, нападе».
– Що для України означатиме крок Росії вперед? Якого «наступу» чекати?
– Це означатиме, що Путін здійснить збройну провокацію, швидше за все, активізує бойові дії на сході України. Не думаю, що Путін настільки безстрашний або відчайдушний, щоб піти в наступ на якому-небудь іншому напрямку. Адже де б російські війська не перетнули кордон, це буде означати початок офіційної війни. Весь кордон України – і морський, і сухопутний – це офіційний кордон. Крім Донбасу – на Донбасі «іхтамнєт», тому будь-які дії там можуть бути подані як «повстання шахтарів». У цьому випадку ми будемо мовчки робити вигляд, що віримо, а світова спільнота буде «обурена» і «глибоко стурбована» діями Росії. Тож Донбас – це єдине «відкрите вікно» для Путіна.
Путін стоїть перед дилемою, що робити, чи здійснювати провокацію десь на кордоні. Він прекрасно розуміє, що це буде збройним вторгненням, яке буде розцінено в усьому світі як акт агресії, викличе осуд і санкції.
Крім того, зараз може готуватися провокація на морі, тому що Путін зібрав всі великі десантні кораблі (з Північного флоту три кораблі і з Балтійського флоту три кораблі), і тепер цей конвой рухається в напрямку Середземного моря. Найімовірніше, він зайде в Чорне море і буде або в Новоросійську, або в Севастополі. Швидше за все, будуть проведені навчання з морської десантної операції, тому що просто так ганяти кораблі – це надто дороге задоволення. Це теж послужить елементом залякування Заходу і України.
Все це – акти одної великої вистави, де мета Заходу – змусити Путіна зробити крок в одну зі сторін, а Путіна – переграти Захід, змусивши піти на поступки. Ці два мотиви рухають сторонами.
– Від чого залежатиме рішення Москви про початок військової операції проти України або відступ?
– Для Путіна немає перешкод. Для нього головне – бути впевненим у тому, що він не програє. Тому що зазнати поразки, якщо він затіє військову кампанію проти України, стане для нього миттєвою політичною смертю, причому від рук власного оточення.
А взагалі, Путін може віддати наказ у будь-який момент.
Втім, сьогодні раптового вторгнення бути не може, тому що безпосередньо на українському кордоні військ немає. Найближчий гарнізон – Єльня, а це 200 км до українського кордону, які гусенична колона долатиме добу. Вона дійде до кордону, потім танки потрібно буде заправити, бійців нагодувати, дати їм відпочити після добового переходу. Так момент раптовості буде втрачений.
– Байден зазначив, що Путін «накопичив 100 тисяч солдатів уздовж кордону України»…
– Правильно, якраз і йдеться про російських військовослужбовців у гарнізонах. Washington Post краще за всіх відповів на це питання про кількість і базування російських військових, коли нещодавно опублікував карту. От тільки в публікації «забули» вказати, що це все – пункти постійної дислокації, тобто місця, де ці війська стоять все життя. Додалася лише недавно побудована військова база в Малинівці, під Білгородом, а інші там стояли століттями, ще при Радянському Союзі.
Байден грає в ту саму виставу, що й Путін. Вони обидва будуть один одного тиснути. Путін зараз проведе навчання з Білоруссю, можливо, задіє і ядерну тріаду, тобто підніме бомбардувальники, здійснить пуски ракет, спливуть підводні човни де-небудь на Північному полюсі і запустять ракети в Тихий океан. Тобто з боку Росії ми будемо спостерігати у відповідь акт залякування НАТО.
У свою чергу, НАТО з США на чолі, піднімаючи градус істерії «Путін нападе», буде змушувати Путіна до практичного кроку – або нападати (але він сьогодні взагалі не готується до цього, тому що це буде капкан для РФ), або відвести війська. Це – класичний цугцванг для Путіна, коли кожен наступний крок завідомо неправильний.
Втім, подейкують, що Росія розглядає ще один варіант – привід для початку дій проти України: є інформація про те, що Поклонську хотіли вбити і сказати, що це справа рук України, і тоді Росія відповіла б. Особливо якби її вбили на території Кабо-Верде, куди її планували відправити послом, або в Криму. Також подумували «злити» Аксьонова.
– За деякою інформацією, вторгнення очікується 8 лютого з можливою спробою захоплення півдня Донецької області та Запорізької області. Наскільки це ймовірно?
– Навряд чи це станеться. Для того, щоб взяти південь Донецької області та Запоріжжя, потрібно завдавати удари від Донецька, тобто з окупованих територій. Там у нас – ешелонована оборона, а проривати таку оборону дуже важко, і це спричинить великі втрати.
До того ж, бліцкриг Росії точно не світить, її військові вже точно не будуть переможним маршем їхати на броні.
– Чи може Росія завдати ракетних ударів?
– Застосування ракет і авіації для Росії по Україні згубно. По-перше, бомбити інфраструктуру українських міст немає сенсу, тому що Росія збирається її завоювати. Навіщо їй, наприклад, розбомбити Енергодар і отримати величезну територію, заражену радіацією, а радіоактивна хвиля піде в Крим – навіщо їй це потрібно?
По-друге, Росія розуміє, що у нас на носі «велика приватизація», і вже є потенційні господарі цієї інфраструктури, зокрема, атомну енергетику хочуть віддати американцям. Подумайте, як відреагують США, якщо на їхніх очах Росія спробує зруйнувати ці об’єкти?
Якщо ж ракета або бомба потрапить у житлові квартали міста, тут же з’явиться фотографія української мами з убитою дитиною на руках. Це означатиме, що Росія вбиває мирних громадян України, що викличе шквал обурення у всьому світі.
Тому застосування ракет і авіації малоймовірне.
Бойові дії можуть носити тільки обмежений характер, авіацію і ракети застосовувати навряд чи вийде. Психологічно це відверне навіть росіян від ідеї звільнення України від «фашистів» і «натівців».
Тому, виходить, що Росія зможе застосувати тільки сухопутні війська, максимум – артилерію і ракети тактичної ланки на кшталт «Точки-У», які летять всього на 100 км. А сухопутними військами Путіну буде дуже важко пройти Україну: він може тут загрузнути в тривалих і затяжних боях, чого не витримає ні російська економіка, ні державна машина РФ.
І тоді вже оточення російського президента може піти на радикальні заходи, тобто на державний переворот, і відсторонення Путіна від влади. Адже для цих людей важливіше врегулювання питань особистого характеру, тобто грошей і нерухомості на території західних країн. Цим Захід і тисне на оточення Путіна, і вирування в цих лавах відбувається серйозне – там із кожним днем все менше тих, хто готовий продовжувати це протистояння, тому що розуміють: їхні рахунки, нерухомість і сім’ї знаходяться у Великобританії, США, Швейцарії тощо і можуть потрапити під санкції.
Як би там не було, війну ніхто не починає рекламною кампанією – завжди використовується фактор раптовості. Зараз же, після тривалого галасу з приводу нападу Росії, який готується, розраховувати на цей фактор даремно. Нескінченно тягнути цю пісню не можна, і щось має статися. Вже зараз всі виснажені істерією, і в лютому може бути останній ривок максимального нагнітання обстановки, щоб зрушити справу з «мертвої точки» або в один, або в інший бік. До чого це призведе, спрогнозувати важко, але навряд чи до глобальної війни. Підкреслюю, єдине місце, де Путін може застосувати війська – це Донбас.