Видання The New York Times, посилаючись на джерела в українському командуванні, вважає, що Росія поки що не готова до вторгнення на українську територію, але знаходиться на фінальному етапі підготовки до військової операції. До вторгнення вона може бути готовою вже в середині лютого. Яка ймовірність того, що вторгнення, про яке стільки говорять, все ж таки відбудеться в найближчому майбутньому?
Путін переносить дату вторгнення, виходячи з того, як сама Україна та наші міжнародні партнери реагують на російські дії
Керівник Центру суспільно-інформаційних технологій “Форум”, політичний експерт Валерій Димов для видання “Коментарі” наголошує, що Росія справді нарощує свою присутність на кордонах з Україною. Причому не лише на своїй території, а й на території Білорусі.
“Вона проводить тактичну злагодженість між оперативно-батальйонними групами, розгортає інфраструктуру підтримки (зокрема медичну) можливого вторгнення. І продовжує нарощувати інформаційні атаки. У тому числі, за допомогою своїх проксіструктур, до яких з недавнього часу належить керівництво Білорусі, а з 2014-го – маріонеткові режими на тимчасово окупованих українських теренах. Все це явно координується з Кремля”, – упевнений експерт.
На його думку, те, що в ЗМІ переноситься дата ймовірного вторгнення з січня, на початок лютого, його середину, а то й березень (після Олімпійських та Паралімпійських ігор) не так важливо. Важливо те, що вторгнення можливе будь-якої миті.
Нагнітання з боку західних ЗМІ експерт не бачить. Він вважає, що вони просто реагують на те, що реально відбувається. І реагують значно адекватніше, ніж у 2014-му. І реагують, апелюючи розвідданими.
Варто зазначити, що У 20-х числа лютого Путін виступить з програмною промовою на Федеральних зборах РФ, де і буде озвучено якесь рішення
Колишній заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій, голова Луганської військово-цивільної адміністрації (2015-2016 роки), керівник та засновник волонтерської групи “Народний тил” Георгій Тука зазначає:
“Відповідь на запитання – буде вторгнення чи ні – знає лише Путін. Але загроза, безперечно, існує. Потрібно готуватися до найгіршого можливого сценарію. Коли буде прийнято рішення верховним головнокомандувачем РФ про початок повномасштабного вторгнення. Наші збройні сили, наш уряд, збройні сили повинні бути до такого сценарію готові. Незалежно від того відбудеться вторгнення чи ні – сам факт підготовки та мобілізації в Україні, на мою думку, приведе лише до позитивного результату”.
На думку Георгія Туки, безвідповідально розглядати взаємини РФ та України у відриві від взаємин РФ із колективним Заходом. Одне іншого безпосередньо стосується. І пріоритетом за важливістю та глобальністю, швидше за все, є взаємини Росії з західними державами.
“Путін сам почав розкручувати цю спіраль жорсткого протистояння, виставляючи абсолютно неприйнятні ультимативні вимоги в хамській манері. Я таких аналогів не пригадаю. І тепер багато залежить від того, яке рішення буде ухвалено безпосередньо Путіним. Він отримав цілком очікувану – жорстку – відповідь від США та НАТО. Інакше вони відповісти на його хамські заяви просто не могли. І навряд чи він сам розраховував на якусь іншу відповідь.
Відповідно, рішення про розвиток подій було ухвалено до того, як цей ультиматум у грудні пролунав із боку Кремля. І тепер залишилося тільки чекати, яке рішення ухвалить Кремль.
А чекати, гадаю, залишилося недовго. У 20-х числа лютого мають відбутися Федеральні збори РФ, на яких Путін виступить з програмною промовою. І там, швидше за все, буде озвучено якесь рішення”, – зазначає Георгій Тука, передає видання “Коментарі”.
Він вважає, що у спільну канву протистояння можна вкласти і російські обійми з Китаєм у рамках візиту Путіна до Пекіна.
“Далеко не перший рік Росія намагається привабити Китай, – наголошує Георгій Тука. — І спробувати створити якийсь, нехай навіть ситуативний союз РФ і КНР проти США та Заходу як такого. І у цьому зв’язку показове, на жаль, голосування Китаю синхронно з РФ у Раді безпеки ООН. Але говорити про те, що після спільної заяви Путіна і Сі Цзіньпіна сформувався якийсь союз (а надто військовий), передчасно. І на мій погляд – це взагалі нереально”.