Чи не кожне село та містечко на всіх теренах України наїжачилось блокпостами, теробороною або просто місцевими зі звичайними мисливськими рушницями.
Бо на свиней, що падають з неба, треба полювати.
Кожен російський танк чи БТР, пройшовши крізь горнило джавелінів та запалювальних сумішей, демонструє дива зворотнього інжинірінгу і перетворюється на чермет по 7 грн за кілограм.
Кожен російський бойовий літак зрештою трансформується, як в мультику, на кукурузнік, що розкидає біодобрива в родючі українські чорноземи.
Кожна дитяча сльоза, що зрошує підлогу бомбосховищ чи насичується пилом від ударів ГРАДів перетворюється на ріки запеченої крові загиблих окупантів.
Кожен крик породіллі в метрополітені відгукується луною в калугє, де якась посивіла мати отримує цинк зі своїм іваном-дурачком.
Найсильніша Українська Армія.
Найсильніша не на папері та в віртуальних рейтингах, а та, яка на ділі продемонструвала, що у однієї з найрейтинговіших армій світу є тільки ядерна зброя, купка військових злочинців та гори свіжого м‘яса в псковскіх і бурятскіх тельняшках, яких баби ще нарожають.
«У нас людського більше, а вони те втратили» (с).
Хай займається полум‘я на північному сході.
Хай московити розривають один одному горлянки за кусень хліба.
Хай обмінюють свої ядерні ракети на окороки та мівіну.
Дякую тим, хто тримає небо і став кісткою поперек горла росії.
Майте якомога спокійнішу ніч.
Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською...