Дзвінок на телефон… відповідаю. Телефонує мені представник муніціпалітету нідерландського міста:
«Добрий ранок! У нас тут проблема…..»
Пауза…. Я чую плач жінки і ніхто більше нічого не говорить. Відчуваю мурахи по шкірі і очікую чогось..
«Вибачте, перекладіть мені, будь ласка, це важливо, бо мова йде про лікування моєї важкохворої дитини. Я не розумію, що вони мені говорять…
Я не розумію їх і їхнього перекладача ..»
Я пояснюю працівнику муніціпалітету, що жінка попросила зробити переклад розмови, бо це важливо для неї: розуміти все і бути впевненою, що ви її теж розумієте.
Працівник різко відповідає : «У нас тут офіційний перекладач і ми працюємо тільки з офіційними перекладачами.»
Я переклала жінці ці слова, вибачилася, що не можу допомогти.
Вона припинила плакати… і я відчула одразу її впевненість, спокій, якась сталева вимова…
Жінка продовжила:
«Тоді зробіть переклад того, що я зараз вам скажу, кожне слово, будь ласка…
Шановний пане, я з Маріуполя, з міста, яке знищує армія рф. Запросити до мене російського перекладача сьогодні, це те саме, що запросити вбивцю мого чоловіка; це те саме, що запросити ката, який нищить, вбиває, ґвалтує мій народ…
Це те саме, що нідерландцю під час Другої світової війни надати перекладача німця..
Не катуйте мене тут, будь ласка.
Я з українського Маріуполя….
Дякую. Я піду до дитини.»
Тиша………
«Ми вам перетелефонуємо»
Весь день після цього дзвінка, в мене досі ком у горлі і сльози на очах.
Я не знаю імені українки з Маріуполя, але це я Вам дякую ❤️🇺🇦
#досліз
#МоваМаєЗначення