У моїх тата й мами двоє дітей: я та мій брат Олександр. Зараз мені 36 років, а Олександру – 45.
У мене вже є дружина та донька. Олександр живе в Києві, має троє дітей.
Наталя моя сидить в декреті, я працюю зараз один. Брат в столиці має свій непоганий бізнес, добре заробляє. Олександр з сім’єю часто їздить по закордонах, але я братові не заздрю, бо знаю, що він багато років працював важко сам, щоб досягти успіху та достатку, я знаю, як йому непросто це далося.
На свята мій брат часто приїжджав до нас в село, ми живемо по сусідству з моїми батьками.
Якраз тоді у нас поламалася пральна машинка, Наталя прала руками вже тиждень. Ми не могли купити тоді нову, бо ще мали борг, грошей у нас не було: я перед тим позичив у кума чималу суму, бо ми перекривали дах в хаті. Гроші обіцяв повернути через декілька місяців, тому не могли їх витрачати.
Тому до приїзду Олександра ми дружиною порадилися і вирішили, що поки будемо гроші віддавати кумові, а у брата мого позичимо гроші на пральну машинку.
За святковим столом брат розповідав про свої успіхи, розповідав, як гарно вони відпочили в Туреччині на Новий рік. Всі сміялися та веселилися.
А після застілля я підійшов до Олександра і попросив позичити 8 тисяч гривень. Для Олександра це не великі гроші, але він враз задумався. А потім дістав аркуш паперу, ручку та сказав:
– Пиши!
Я його не зрозумів відразу, розгубився. Але брат відразу мені пояснив:
– Пиши мені розписку. Вкажи ще, будь ласка, дату коли ти повернеш мені усі гроші, і краще не затримуй, бо я довго чекати не буду.
Мені відразу стало дуже прикро, я на мить скам’янів. Але звертати вже було нікуди. Я взяв аркуш і ручку і став писати, в кінці вказав дату і розписався, так як того просив брат.
Ми з дружиною ще довго не могли повірити в те, що сталося. Справа не в тому, що я не збирався повертати гроші Олександру, я віддам все до копійки. Але я не очікував такого від найріднішої людини. Не очікував, для мене це велика несподіванка.
Інколи мені брат телефонує, запитує чи я відкладаю гроші, щоб йому віддати. Я вирішив, що йому поверну відразу всю суму, а потім вже віддам кумові. Ви знаєте, краще позичити в когось чужого, ніж в рідної людини. Щоб потім не стати ворогами. Я просто не розумію Олександра, бо 8 тисяч гривень для нього зовсім невеликі гроші.