Категорія: РІЗНЕ

  • -Бuй її синку, а то виросте як її мати. Дивилась і не впізнавала свого чоловіка

    Познайомилися ми з Костею в клубі зовсім ще молоді. Нам тоді було всього по 19 років. Костя шалено красиво залицявся до мене. Був дуже ввічливим і уважним чоловіком.

    Минуло 1,5 року ми одружилися. У нас нарoдилася чудова донечка Ксенія. Костя в ній душі ні чув. Навіть купати її не довіряв мені. Завжди говорив жартуючи: «угробш мені дитину.»

    Дивитися на Костю було одне задоволення як він спілкується з донечкою. Вся ця казка тривала рівно до того моменту поки не приїхала свекруха, Галина Іванівна. Ніби як погостювати приїхала на тиждень, так і залишилася у нас жити. Моє життя після її приїзду перетворилося на пекло.

    Всі її колючі висловлювання я терпіла та й уваги особливого їм не надавала в силу віку людини. А ось те, що вона випивала щовечора ось цього я не могла терпіти і мовчати.

     

    Я була категорично проти цього. На той момент коли до нас приїхала Галина Іванівна, Ксюші вже було 4 роки. Я була проти щоб моя дочка бачила ці пляшки на столі і запах сигарет в квартирі.

    Спочатку мене Костя підтримував в усьому цьому і навіть намагався якось натякнути своїй мамі. Потім просто мовчав. Знаєте було таке враження ніби Галина Іванівна спеціально не хоче чути все що їй кажуть.

    Я так подумала, раз свекруха у нас живе, чому я сидіти вдома буду, вийду на роботу. Працювала я економістом і в періоди звітності доводилося затримуватися на роботі години на 2.

    Все ніби й нормально було, а потім я стала помічати запах спuртного від Кості. Він став мені докоряти неіснуючими зрадами. Пару раз я йому висловила, що мені це взагалі не подобається. Чоловік мене ніби як зрозумів і навіть пообіцяв, що такого більше не повториться.

    Приблизно через тиждень ситуація повторилася, тільки Костя був уже дуже п’яний. Я посварилася з ним, а свекруха йому сказала:

    – Не переживай синок нікуди вона не дінеться, простить …

    Він пішов з нею на кухню і далі продовжував пити.

    В один зі своїх робочих днів я відпросилася з роботи і прийшла додому в обід, те що я побачила мене привело до шoкового стану.

    Мій Костя  прекрасний чоловік і батько сидить п’яний, а на руках у нього якась дівчина і погладжує його по голові. Я почала лаятися.

    Свекруха кинулася на мене зі словами:

    – Ти мого сина взагалі під каблук загнала. З мужика в ганчірку зробила. Вдарuла мене по обличчю і Костя навіть нічого не зробив.

    Раптом входить Ксенія і плаче. Вона гуляла на вулиці, впала і поранила коліно. Я витерла сльози, щоб вона не бачила нічого і підійшла до дочки. Обняла її і сказала:

    -Ну не плач моя маленька. Коліно заживе, а колготочкі нові купимо ще красивіше.

    Раптом Костя різко встає з-за столу і підходить до дочки. Хапає її за волосся і кричить:

    -Ти що акуратніше не можеш грати, як свиня вся брудна прийшла.

    Ксенія налякалася і почала сильно плакати, що розлютило Костю ще більше. Він почав бuти її по попі і повів до кімнати. Я захищала свою дочку як могла. Кістки не сподобалося це і він удaрив мене по обличчю:

    -Ти взагалі не лізь. Вихованням не займаєшся, дочка взагалі розпустилася.

    Раптом голос свекрухи з кухні:

    – Бий її синок, а то виросте як її мати, нероба. На шиї чоловіка сидить ще і умови ставить!

    – Галино Іванівно, як ви можете таке говорити, це ж ваша внучка.

    – Моя вона чи ні, це ще питання..
    Ксенія наплакалась в той вечір і рано лягла спати. Я сиділа біля її ліжка тримала її за ручку, плакала і не розуміла, що відбувається навколо мене. Мені здавалося, що я в якомусь дуже поганому сні. Куди подівся мій Костя? Мій турботливий чоловік і батько?

    Вранці поки чоловік і свекруха спали я зібрала дочку і в прямому сенсі просто втекла з дому. Я поїхала в інше місто до своїх батьків. Подала на розлучення. Ми живемо з донечкою вдвох.

    Костя намагався вимолити у мене вибачення, але нічого не вийшло. Єдине що для мене залишилося зовсім незрозуміло, як мій чоловік з яким я стільки прожила, міг раптом так різко зміниться?

    Джерело:osoblyva.com

  • «Дуже вульгарно»: одна із пар шоу «Танці з зірками» розгнівала глядачів та піддалася жорсткій критиці за танець на головному паркеті країни

    Вчора, 26 серпня, стартувало одне із найпопулярніших шоу країни «Танці з зірками», повідомляє replyua.net. Представники вітчизняного шоу-бізнесу показали свої уміння та здібності на головному паркеті країни. Декого судді похвалили, декому вказали на не доопрацювання, а деяким вказали на грубі помилки.

    Однак глядачі шоу виділили одну із пар, яка їх просто розгнівала своїм виступом. Так, ресторатор Микола Тищенко та екс-учасниця гурту NikitA Анастасія Кумейко спровокували своїм виступом безліч негативних відгуків у свою сторону. На думку телеглядачів, те, що вони показали на паркеті, виглядає вульгарно та жахливо. Зазначимо, на другий день після передачі в YouTube виступ українських зірок зібрав понад 20 тис. переглядів, при цьому 156 лайків та понад 400 дизлайків. Користувачі мережі зазначили, що негативно вражені поведінкою Тищенка.

    “Тищенко занадто бундючно поводиться на цьому шоу. Свої 13 балів він заслужив”, “Я бізнесмен, я телеведучий, я альфа-самець і ще я цілу собі руки щоночі. О, так…”, “Щось Тищенко мене розчарував, не так танцем, скільки поведінкою… “- зазначили в коментарях. Інші користувачі мережі звернули увагу на одяг танцюристів. Який також піддався критиці та засудженням.

    Голі вбрання, поцілунок ресторатора з напарницею просто вивів із себе розлючених українців, які зазначили, що така поведінка Тищенка дуже вульгарна та ганьбить його дружину. “Максимально жахливо. Партнерка вигиналася перед ним як дешева дівчинка, ще в такому вбранні… Жахливо принизливо по відношенню до Алли”, “Поцілунок в губи в кінці виступу – це зайве. Тищенко, ти ж одружений. Негарно по відношенню до матері твоєї дитини” , “Який жах. Весь інтелект цього “самця” на виду”, “Мені було соромно дивитися на це”, – додали в коментарях.

    Джерело:replyua.net

  • Ганна телефонувала синові, плакала, просила, щоб схаменувся. Та одумався Тарас тільки тоді, коли маму швидка забрала

    Ще будучи маленьким хлопчиком, Тарас завжди виділявся, був у центрі уваги. Він — пізня дитина у матері-одиначки, тож йому, своєму синочку, вона віддавала усю свою любов і турботу.

    Будучи хорошою рукодільницею, Ганна на замовлення шила, вишивала і в’язала. А за ті кошти купувала завжди Тарасику обновки. Такого гарного одягу і взуття ніхто із синових однокласників не мав. Не дозволяла мама Тарасові допомагати їй по господарству – все робила сама, бо він ще «малий». А коли згодом про що-небудь просила, у відповідь чула лише буркотіння і лайку.

    На двадцятиріччя Ганна подарувала синові машину. Хоч не нову, зате добре збережену. Думала, може так їх із сином відносини наладяться, стануть такими, як у його дитинстві. Тоді мати садила Тарасика собі на коліна, а він обіймав її і слухав казку. Спогадами про ті часи і вірою в те, що син зміниться, жила Ганна. Бо ж серце у нього добре, просто не з тою компанією зв’язався. А материнське серце усе терпіло і прощало. Воно по-іншому любити не вміє.

    Та після такого подарунка син ще більше віддалився від матері, а згодом і взагалі міг не ночувати вдома, кинув навчання в університеті. Його життя закрутилося-завертілося – дівчата, вечірки, випивка.

    Ганна телефонувала Тарасові, плакала, просила, щоб не марнував свої молоді роки. Він і слухати не хотів. Зраділа жінка лише тоді, коли одного разу син привів додому дівчину і заявив, що одружується. Тихенька, скромна Надя одразу припала Ганні до душі. Вони добре ладнали, тож обидві жінки вірили, що тепла і затишна сімейна атмосфера змінить Тараса, крім того, Надя чекала дитину.

    Та він, звиклий до розгульного життя, недовго затримувався вдома. Не зупинився й згодом, коли народилася донечка.

    Нічний дзвінок на мобільний телефон Тараса, мов грім серед ясного неба, вивів із захмелілого безпам’ятства. Слова дружини, які пролунали у слухавці, розум не хотів сприймати: «Маму у важкому стані забрала швидка. Вона просила до тебе зателефонувати».

    Спіймавши першу попутну машину, Тарас приїхав до лікарні. Тут, у коридорі, вже сиділа його дружина. У його погляді було лише німе запитання: «Що з мамою?» Надія сказала, що її потрібно пpooперувати.

    Зайшовши у лікарняну палату, замість завжди усміхненої колись матері Тарас побачив худеньку жінку, обличчя якої обтяжують важкі мішки під очима, численні зморшки, а ще – глибокий смуток.

    Вночі він ні на мить не стулив очей. Усе думав про маму, яка присвятила йому все своє життя – не досипала, коли був маленьким, економила на собі, робила все для нього. Яким сліпим егоїстом був він, коли думав тільки про себе. Він не хотів помічати сльози матері, зважати на вмовляння дружини.

    Тут, у лікарні, Тарас чи не вперше звернув увагу на те, якою красунею підростає його донечка. Але ж вони — найрідніші у світі люди. Чому, щоб усвідомити це, мало трапитись щось погане? Таких «чому?» у нього вперше виникло так багато, вперше він намагався по-щирості відповісти на них і вперше собі пообіцяв, що більше не принесе горя рідним.

    А зранку чоловік, не гаючи часу, зателефонував другові, який вже давно хотів купити його машину і повідомив, що той може забирати її просто зараз. Поки що Тарасові машина не потрібна – йому потрібні гроші на мамине лікування. А ще, аби купити донечці візочок, бо у неї ніякого нема, зробити подарунок дружині – скоро в Надії день народження.

    «Тільки б вони мене простили» — тривожно думав Тарас, відчиняючи двері лікарняної палати, у якій сиділи три жінки, життя яких він зобов’язаний зробити щасливим.

    Автор – Оля ГЛАДЧУК-ПОПАДЮК

    Джерело:novosti.in.ua

  • Солдат вийшов з машини і став стояти струнко. Водії думали прогнати його, поки не побачили …

    Він стояв очікуючи когось, в дощ без парасольки і спроб сховатися.

    6 липня Ерін Хестер стояла на перехресті доріг в штаті Кентуккі, як вона побачила, що солдат вийшов зі своєї машини і встав біля. Вона подумала чому він так нерухомо стоїть, здається, очікуючи когось, в дощ без парасольки і спроб сховатися.

    Раптом він віддав честь, похоронній процесії яка проходила повз, інформує Ukr.Media.

    “Я не знав ту сім’ю, але, побачивши їх, я подумав, як повинно бути у них на душі, просто вийшов з машини віддати честь і показати їм, що хтось ще розділяє їх горе, нехай і незнайомий чоловік”.

    Солдатом виявився полковник Джек Л. Усри, старший радник Національної армії Теннесі. У воєнний час, солдата можна зрозуміти, а в мирний час розділити чуже горе, може не кожен.

  • Вспомнила о семье: скандальная запроданка внезапно вернулась из России домой

    Скандально известная украинская певица Алина Гросу, которая давно живет и работает в Москве, внезапно вернулась домой в Черновцы

    В своем Instagram артистка выложила фотографию с родными – мамой и младшим братом, сообщает Znaj.ua.

    Алина Гроссу отметила, что приехала на родину всего на день.

    «Один день с родными и обратно на съемочную площадку», — написала в Instagram исполнительница.

     

    Снимок был опубликован всего день назад, и уже собрал более 11 тысяч лайков.

    Отметим, ранее Алина Гросу выложила в сеть пикантное фото. Молодая артистка снялась в откровенном купальнике, продемонстрировав подписчикам свою фигуру.

    В подписи под фотографией исполнительница посетовала на слишком пышные, по ее мнению, формы. Однако интернет-пользователи призвали Алину Гросу не комплексовать по поводу фигуры и единодушно принялись нахваливать ее внешние данные.

    Также Алина Гросу рассказала, почему еще год назад ушла от российского продюсера Григория Лепса. По словам исполнительницы, она разорвала отношения с Лепсом из-за несовпадения музыкальных взглядов.

    По словам артистки, Лепс требовал, чтобы Алина пела шансон, а ей по душе современная танцевальная музыка. При этом исполнительница отметила, что со своим продюсером рассталась мирно и без скандалов.

    Алина Гросу появилась на украинской эстраде еще будучи ребенком. Уже в 4 года девочка начала петь и участвовать в различных телевизионных проектах. Сейчас Алине 23 года, тексты ее песен и клипы стали намного взрослее. Однако многие поклонники артистки до сих пор не могут привыкнуть к тому, что девушка выросла, и ей хочется петь уже совсем не о детских чувствах и эмоциях. В 2010 году Алина Гросу уехала в Москву и поступила во ВГИК на курс «Актриса кино и театра».

     

  • СУСІДАМ СОЛІ ПОЗИЧИШ – СПОКІЙ У ХАТІ ВТРАТИШ: НАДІЯ ТА ІВАН ПЕРЕЇХАЛИ В ЦЕ МАЛЕНЬКЕ СЕЛО З ІНШОЇ ОБЛАСТІ, А ПРО СУСІДІВ НІЧОГО НЕ ЗНАЛИ

    Надія та Іван переїхали в це маленьке село з іншої області. Довго вагалися: чи варто міняти місце проживання? Але згодом все-таки зважилися, бо тут жили їхні родичі, тут родючі землі, та й з транспортом краще: в село прокладена залізнична колія і автобус заїжджає.

    Отож, склавши свої пожитки, найнявши дві автівки, подружжя разом із сином-школярем переїхали в інше село. Ще не встигли розпакувати речі, як на порозі з’явилася сусідка.

    – То будьте здорові, сусідоньки… Добре, що переїхали, не пошкодуєте. Та що ж це я вам… Ви ж ще й не обжилися… А позичте-но мені солі… До магазину далеко, а суп на вечерю вже докипає не солений…

    Надія зразу ж кинулася перебирати сумку з борошном-крупами. Десь на дні знайшла сіль, всипала трохи в мішечок і дала сусідці. Та крутнулася, як підліток, і вибігла з хати. Іван тільки захитав головою:

    – Ну, й дурна ти, бабо. Хто ж з хати позичає щось надвечір? Недобрі в неї очі… Ще ми матимемо з нею біди…

    – Тю на тебе. Вона ж з добром прийшла…– знизала плечима Надя.

    Подружжя швидко обжилося. Перевезли худобу. Та не пройшло й місяця, як в коня щось сталося з очима. Іван їздив до ветлікарів, ходив до травників, а на око в тварини щось напливало. Довелося коня здати на м’ясо, а за виручені гроші купити нового.

    – Щось недобре ми починаємо, – журливо казав Іван Надії.

     

    – Хіба ми одні такі, що маємо проблеми? – Не переживай, минеться.

    А сусідка, як тільки станеться щось в хаті приїжджих, зразу ж прибігала і все заспокоювала:

    – Та не переживайте. Подумаєш, кінь захворів – у кого не буває…

    Якось родичка Надії, богомільна тітка Марина, сказала їй:

    – Ти не дуже вираджуйся з тою Яриною. Її в селі не люблять, очі в неї недобрі, заздрісна вона, та й у церкві якось дивно поводиться. Люди бачили, що вона у Пасхальну і Різдвяну ніч батюшку за одяг руками хапала, коли він храм обходив з кадилом. Не дружи з нею…

    Дружби Надія з сусідкою Яриною не водила, але розмовляла з нею про те-се… Надя вважала, що негоже ворогами бути, тим більше, косо дивитися на сусідів. Вона навіть допомагала небагато сусідам. Наприклад, збирали врожай картоплі, Надька сама напросилася в помічниці. На вечір Ярина запросила її до столу. Випили по чарочці горілки. Небагато, але Надія цілу ніч не могла спати, так її нудило і ніби щось трясло-підкидало.

    Вона б не вірила застереженням чоловіка і тітки Марини. Якби сама якось не побачила, як сусідка сама до себе розмовляє. Ще й комусь грозила пальцем, мовляв, ти у мене побачиш.

    Великий піст перед Пасхою пройшов у клопотах: хату білили, ковбаси і печена шинка пахли на весь дім. А коли Надія повиймала з печі пасочки, двері відчинила сусідка Ярина:

    – Забула хліба купити в магазині. Позич, дорогенька, хоч окрайчик. Старий так зголоднів, так зголоднів…

    Хоч Надія й надула губи, але відмовити старшій жінці не змогла: а може, й справді хліба не мають сусіди? А вже надвечір її сина забрала “швидка”. Апендицит. Тепер вже заплакану дружину втішав Іван: ну, зробили операцію – хіба з одним трапляється така біда. Одужає дитина. А сусідка Ярина зачастила до сусідів.

    Перед Трійцею знову хліб прийшла позичати. Після цього Іван ні за що так причепився до Наді за вечерею, мовляв, суп недосолений-недоперчений, що ледь не побилися. А потім перед святом Петра і Павла сусідка постукала у двері. І знову в неї не було хліба, а на додачу ще й сірників. Добродушні сусіди не відмовили… Так тривало рік. І після кожної такої позички щось недобре коїлося у них дома. Надя дійсно стала подумувати, що Ярина робить щось не добре. Чи, може, у неї така душа недобра і заздрісна? Але тітка Марина наказала Наді нічого сусідці не позичати! А ще краще перед кожним святом запалювати в хаті свічечку з церкви, молитися і обсівати дім свяченим маком.

    – Молитися треба. Щиро! А то за тими турботами не маєте коли вгору глянути і лоба перехрестити…

    Джерело:ukrainians.today
  • Пугачёва впервые прокомментировала заявление Вайкуле о Крыме

    Примадонна российской эстрады Алла Пугачева впервые прокомментировала заявление своей латвийской коллеги Лаймы Вайкуле о гастролях в Крыму.

    Как передает replyua.net, на странице Вайкуле в Инстаграме был размещен шуточный ролик, в котором обе певицы дурачатся, показывают друг другу языки и спорят, у кого язык с костями, а у кого – без них. «Покажи язык. Я так и знала, что он у тебя без костей. С таким языком нужно молчать», – говорит Пугачёва в ролике.

    Певицы специально записали этот ролик после скандала, связанного с заявлением о Крыме. Ранее латвийская певица заявила о том, что не будет выступать на полуострове ни за какие гонорары, и в России заявление артистки подвергли резкой критике.

    Пугачева и Вайкуле являются закадычными подругами. Более того, Пугачёва почти каждый год отдыхает в Юрмале, где встречается с Вайкуле. Ранее Вайкуле заявила о том, что не собирается оправдываться за свои слова, но в тоже время подчеркнула, что реакция на заявление сильно потрясла ее.

    Источник:replyua.net

  • Просимо поширити! Цього російського актора ми знаємо, як Гену Букіна. Відкрито захищає і підтримує Україну і український народ. Дякуємо!

    Lileia Ivasyk

    Цього російського актора ми знаємо, як Гену Букіна.

    Він відмовився підтримувати політику путіна, агресію росії проти України. Відкрито захищає і підтримує Україну і український народ. Дякуємо!

    Джерело:bn24.biz.ua

  • Жінка дуже довго плакала після зникнення свого 4-річного сина. 25 років потому “незнайомець” постукав до неї у двері

    Хлопчику із Індії по імені Саро було всього чотири роки, коли його життя різко змінилося. А для його матері ця зміна стала справжнім кошмаром, довжиною у 25 років.

    Саро жив з матір’ю і трьома братами і сестрами в маленькому селі в Індії. Він часто бачив, як плакала мати, тому що їх життя не було легким. Одного разу він пішов разом зі своїм братом Гудду на вокзал. Коли вони зайшли в поїзд, Гудду сказав Саро почекати його тут. Хлопчик був настільки стомленим, що заснув і не помітив, як поїзд рушив з місця.

    Повідомляє merezha.co

    Коли хлопчик прокинувся, він був уже за сотню кілометрів від свого села. Він не вмів ні читати, ні писати. Він тільки пам’ятав назву свого рідного села. Отже, він опинився на вулицях Калькутти.

    Хлопчика дуже швидко помітили поліцейські, які зрозуміли, що він безпритульний, і відвели його в дитячий будинок. Через кілька років Саро усиновили, і він незабаром опинився в Австралії. На щастя, прийомна сім’я виявилася чудовою, але всі ці роки Саро нудьгував по своїй мамі і хотів повернутися додому.

    Між тим, мама Саро шукала його по всіх містах країни. Зрозуміло, що ніяких слідів не було. Жінка щодня плакала від горя.

    Прийомна мама Саро повісила в його кімнаті карту Індії, щоб хлопчик завжди пам’ятав своє коріння. Саро весь час задавався питанням: де ж моя сім’я?

    І ось одного разу хлопець познайомився з програмою Google Планета Земля! Виявилося, це була його єдина надія. Цілими днями він вивчав карти у пошуках свого рідного сліду.

    Одного разу він побачив міст, який проходив над невеликою річкою. Хлопець згадав, що саме тут він проводив усе своє дитинство. Отже, 25 років потому, Саро згадав, що назва його села – Ганеш Талай.

    Саро не міг повірити своєму щастю. Він купив квитки в Індію і з серцем, повним надій, хлопець полетів шукати свою матір.

    Коли хлопець був уже біля дверей рідної хати, він раптом подумав: а чи впізнає він свою сім’ю, а чи впізнають його…

    Коли відчинилися двері, в передпокої сиділо три жінки. Одна з них, не кажучи ні слова, підскочила зі стільця і підбігла до Саро. Це була його мати, яка цілих 25 років чекала цього дня…

    Зрозуміло, що за всі ці роки відбулося багато різних історій. На жаль, Гудду, старший брат Саро, загинув через місяць після його зникнення, потрапивши під колеса поїзда.

    “Я шукав маленьку голку у величезному стозі сіна”, – розповідає Саро. Завдяки сучасним технологіям, голку цю вдалося відшукати!

    Саро змушений був повернутися в Австралію, тому що там його чекала сім’я і робота.

    Найголовніше те, що він раз і назавжди покінчив з усіма стражданнями своєї матері. По-перше, вона дізналася, що син живий, по-друге, їй більше не потрібно працювати, тому що хлопець щомісяця висилає їй гроші.

    Обов’язково подивіться це відео:

    Саро випустив книгу, що розповідає про його неймовірне життя і про довгий шлях пошуку рідного дому!

  • НОВОНАРОДЖЕНЕ немовля викинули в каналізацію!!! Те що відбулося далі – вразило весь світ! (ФОТО)

    Дитина була викинута в холодну дощову каналізацію в місті Порт-Елізабет, Південна Африка. Поруч з новонародженою дівчинкою перебувала колонія червоних мурах. Але вона дивом врятувалася! 63-річна Шармейн Ківі була на ранній ранковій прогулянці зі своєю таксою Джорджі, коли та раптово почала голосно гавкати поруч із зливним жолобом.

    Жінка почула шум і подумала, що це котяче нявкання, але коли вона стала на коліна і прислухалася, то зрозуміла, що з глибини зливу плаче дитина! — пише КР24 Шармейн почала відчайдушно махати проїжджаючим автомобілям, шукаючи допомоги, поки не зупинився мотоцикліст, який теж почув, як схлипує дитина. Він заліз всередину і відчув, що стоїть в колонії червоних мурах. «Червоні мурахи жалили мої ноги, але потім я відчув ногу цієї дитини, а потім побачив її і зрозумів, що це місце злочину, тому зробив фотографію і передав свій телефон Шармейн

    Я не знав, чи була дитина поранена, тому я спробував взяти її дуже обережно і дуже повільно. Вона була такою маленькою… Дитині пощастило, що червоні мурахи були трохи вище в каналізації, а не внизу, де була вона. Я не знаю, як хтось міг зробити це з новонародженою дитиною, але я був такий радий,що ми змогли допомогти їй і врятувати її життя».

    Поліція і швидка допомога прибули дуже швидко, у дитини було виявлено сильне переохолодження, але в іншому вона була в порядку. Шармейн, яка знайшла дівчинку, розповіла: «Я щиро вірю, що я повинна була знайти цю дитину, оскільки я зазвичай використовую інший шлях на прогулянці з собакою, але з якоїсь причини пішла саме туди.

    Я відчуваю, що у Бога є якийсь план і мета життя для цієї маленької дівчинки. Це безсумнівне диво!». Наразі крихітка у лікарні, її життю нічого не загрожує. Співробітники медзакладу назвали дитину Грейс Ейпріл. Поліція розшукує горе-матір.

    Джерело:top-day.co.ua