Наприклад, у будинку на вулиці Закревського, 85 у столиці у грудні за опалення кожного квадрата заплатили 18,45 грн, а у багатоповерхівці на вул. Чорнобильська, 10-а кожен квадрат обійшовся майже 25 грн. У Миколаєві на вул. Пушкінська, 2, як заявляють мешканці, за опалення квадрата доводиться заплатити вже близько 100 грн.
Чому така різниця у платіжках?
- у Миколаєві в будинку не встановлено лічильника, тому платити доводиться за завищеними нормами споживання;
- у Києві на вул. Закревського будинок утеплили, тому опалення квадрата у кілька разів дешевше, ніж у будинках без теплових пунктів;
- у будинку на вул. Чорнобильській є тепловий лічильник, проте сам будинок не утеплили, тож суми у платіжках завищені.
“Поки ми отримали тільки платіжки за грудень, а в нас січень-лютий найчастіше найхолодніші місяці, які впливають на платіжку. Тому я не поспішав би з висновками, що ми “без стресу” пройдемо опалювальний сезон. Я поки що в цьому не впевнений”, – каже Попенко.
До речі, щоб платити менше за опалення житлового будинку, доведеться витратити близько 15 млн грн на його утеплення. Половину цієї суми можна компенсувати за рахунок бюджетних програм (наприклад, міських), а на решту ОСББ може взяти кредит.
Ще один сюрприз: частина українців отримає по дві платіжки за опалення
В Україні, згідно із законом “Про житлово-комунальні послуги” та “Про комерційний облік комунальних послуг”, постачальники тепла можуть стягувати зі споживачів абонентську плату за опалення. Така норма вже діє, наприклад, у Києві. А з 1 січня список поповнять інші міста.
Наприклад, мешканці Тернополя у грудні отримали платіжки по 27,2 грн. У роз’ясненні на сайті Тернопільської міськради зазначили, що зібрані гроші витратять на обслуговування лічильників та тепломереж.
Граничний розмір абонентської плати Кабмін запровадив ще кілька років тому. Суми у платіжках рахують за спеціальною формулою: 2*ПМ*2,58*0,15*К, де:
- ПМ – прожитковий мінімум;
- 2,58 – середня кількість осіб у сім’ї;
- 0,15 – середня частка витрат на комуналку від загального доходу сім’ї;
- К – коефіцієнт (для опалення та води – 0,019, для сміття – 0,009).
Враховуючи, що прожитковий мінімум в Україні підвищується кілька разів на рік, зростатиме й розмір абонентської плати. Зібрані гроші підприємства мають інвестувати на обслуговування та ремонт мереж, модернізацію тощо. Щоправда, в експертному середовищі є сумніви: чи вистачить цих коштів і чи їх додатково спрямовуватимуть на ремонти.
Чому опалення подорожчало?
Грудень хоч і не був дуже холодним, але в ньому було кілька морозних днів, тому цілком природно, що суми у платіжках більші, ніж восени, каже голова Бюро комплексного аналізу та прогнозів Сергій Дяченко.
“Коли холодає – зростає споживання теплової енергії. Тобто потрібно подавати більше теплоносія з вищою температурою. Тариф не змінюється, але зростає оплата через збільшення споживання”, – пояснює експерт.
На скільки ж зростуть суми у платіжках, також залежить і від того, чи нараховують громадянам платежі за нормами, чи за показниками приладів обліку тепла. За словами Дяченка, зараз погодні умови є досить щадними. Як у грудні, так і в січні морозні лише кілька днів. Тому поки що різкого збільшення сум у платіжках можна не очікувати.
Нагадаємо, теплокомуненерго хотіли суттєво збільшити вартість опалення ще минулої осені через зростання цін на газ. Але згідно з меморандумом, який у вересні уклали місцева влада, Нафтогаз та уряд, тариф на тепло для населення протягом цього опалювального сезону має залишатися незмінним.
Загалом же тарифи на опалення в Україні не змінюватимуться, проте січень і лютий традиційно найхолодніші місяці, тому й за тепло в цей період доведеться платити більше.
