Кожному громадянину України, який офіційно працевлаштований і платить усі податки надано можливість оформити соціальну пільгу, пише transkarpatia.
В Податковому кодексі України зазначено, що дана пільга – це розмір зменшення податку на доходи. Будь-хто, хто підпадає під дію пункту 169.1 статті 169 Податковому кодексі України, може скористатися цією пільгою і сплатити податки не в повному обсязі. Таким чином, кожен малозабезпечений громадянин може розраховувати на отримання фінансової допомоги з боку держави.
Станом на 2018-й рік розраховувати на допомогу від держави можуть лише ті люди, які регулярно сплачують податок на прибуток. Ті, хто працює нелегально і отримує зарплату у конверті, не може претендувати на цю пільгу. Але є певне обмеження, дохід повинен бути не більшим, ніж прожитковий мінімум для працездатних громадян. Кількість цих коштів множать на 1.4, а потім округлюють до 10 гривень. Це і є граничний розмір доходу. За допомогою цієї формули і вираховується соціальна пільга. Дохід громадян поступово збільшується після прийняття відповідного закону про бюджет, а тому й соціальна пільга збільшується.
Платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, у розрахунку на кожну таку дитину (п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Кодексу), тобто – 800 гривень. При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбаченому п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, та відповідної кількості дітей.
Статтею 169 Податкового кодексу України встановлено перелік податкових соціальних пільг, серед яких:
1) у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам суми пільги – для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, – у розрахунку на кожну таку дитину;
2) у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги – для такого платника податку, який:
а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
б) утримує дитину-інваліда – у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;
Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати). Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги. Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.
Відповідно до пункту 5 Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затвердженого Постановою КМУ від 29 грудня 2010 р. N 1227, з підстав, передбачених у підпунктах 169.1.2, 169.1.3(а,б) пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України, крім заяви про застосування пільги подають:
1) одинока матір, батько, вдова, вдівець або опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) віком до 18 років: копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом України, в якій іноземна фізична особа – платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну,копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник), копію свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть (якщо із заявою звертається вдова або вдівець),копію паспорта.
2) платник податку, який утримує дитину-інваліда віком до 18 років:
копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа – платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну, копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник), пенсійне посвідчення дитини або довідку медико-соціальної експертизи для заявника, який утримує дитину-інваліда віком від 16 до 18 років, медичний висновок, виданий закладами МОЗ в установленому порядку (якщо із заявою звертається платник податку, який утримує дитину-інваліда віком до 16 років);
3) платник податку, який має двоє чи більше дітей віком до 18 років: копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа – платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну, копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);
Якщо платник податку порушує норми, внаслідок чого, зокрема, податкова соціальна пільга застосовується також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів, такий платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється. Платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення.
