Поняття реєстрації місця проживання завжди тісно пов’язувалось з можливістю користуватися житловою нерухомістю, у якій зареєстрована та чи інша особа. Народжене за радянських часів поняття «прописка» досі за звичкою широко використовується багатьма людьми при спілкуванні, незважаючи на те що юридично таке поняття вже давно зникло, трансформувавшись у реєстрацію місця проживання.
Чим же відрізняється прописка (рудимент минулого) від сучасної реєстрації місця проживання? В буквальному сенсі це різні за своєю правовою природою інститути, хоча й мають багато спільного.
Основною відмінністю є те, що головною метою прописки було закріплення за особою права користування житловим приміщенням, тоді як реєстрація місця проживання є повідомленням особою інформації про місце свого постійного проживання.
01 грудня 2021 року набрав чинності Закон України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», яким введено в дію нове поняття — декларування місця проживання. Це повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади.
Реєстрація ж місця проживання (перебування) особи — внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою: створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом; ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою; використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках.
Чи впливає реєстрація місця проживання на право особи користуватися будинком чи квартирою? За приписами нового Закону, реєстрація місця проживання (перебування) особи не є підставою для набуття такою особою права володіння, користування чи розпорядження житлом (у тому числі не є підставою для вселення чи визнання за особою права на проживання та/або права користування житлом), про проживання в якому особа повідомила.
Отже, реєстрація місця проживання особи у квартирі чи будинку, які не належать цій особі на праві приватної власності, не може бути підставою для набуття права володіння, користування чи розпорядження цими об’єктами нерухомості, не є підставою для вселення чи визнання за особою будь-яких інших майнових прав, а є лише фактом, підтверджуючим місцезнаходження особи і жодним чином не може вплинути на володіння нерухомістю.
Інститут реєстрації місця проживання покликаний забезпечити особі реалізацію її соціальних прав, зокрема право голосу, право на участь у прийнятті рішень місцевого значення, отримання адміністративних послуг, ведення листування, за винятком права проживання чи вселення у житло, в якому особа зареєстрована.