Адміністрація Джо Байдена наразі розглядає кілька варіантів подальшої комунікації з Росією. Цікаво, що вони абсолютно різні, й заперечують один одного. Про це йдеться у виданні The Wall Street Journal.
1 грудня у Ризі відбудеться зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО. На неї запросили й очільника українського МЗС Дмитра Кулебу. За даними видання, до цієї зустрічі Адміністрація Байдена обговорює різні варіанти реагування на випадок, якщо Росія вдасться ескалації проти України.
Які варіанти розглядають у США:
- Посилення обороноздатності України. Мовиться про забезпечення більшої кількості засобів ППО та іншої військової підтримки, а також введення жорсткіших економічних санкцій проти Росії.
- Зниження ризику конфронтації з Росією. Цей варіант передбачає обмеження військових навчань США в Європі, бо Кремль вважає їх “провокативними”.
Адміністрація Байдена також планує відігравати активнішу роль у мінському процесі щодо врегулювання ситуації на Донбасі.
Видання пояснює, що такі різні варіанти реагування пов’язані з суперечливими поглядами щодо Росії у вищого керівництва США. Так, Держдеп і Пентагон наполягають на стримуванні Кремля, тоді як Білий дім намагається побудувати “стабільні та передбачувані” відносини з Росією на тлі протистояння з Китаєм та через внутрішні проблеми країни.
Зауважимо, що наразі США не розкрили деталей свого порядку денного на зустрічі НАТО в Ризі.
У цей же час Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Альянс не вважає блефом концентрацію російських військ на кордоні з Україною.
Про це він заявив у коментарі німецькому виданню Welt am sonntag.
“Вдруге цього року ми бачимо, що Росія зібрала тисячі військовослужбовців на кордоні з Україною. Це включає військову техніку, таку як танки, артилерія та безпілотники, а також сухопутні війська.
Я не можу міркувати про наміри Росії. Але ми бачили, що Росія раніше застосовувала насильство проти своїх сусідів. Тому ми не можемо вважати, що це просто блеф”, – сказав він.
Він заявив, що НАТО продовжуватиме підтримувати Україну “політично і практично”, щоб країна могла захистити себе від агресії.
Союзники, за словами Столтенберга, ясно дали зрозуміти, що “будь-які подальші агресивні дії матимуть серйозні наслідки”.
“Я закликаю Росію до деескалації напруженості. Водночас ми залишаємося відкритими для діалогу з Росією. Коли напруженість висока, діалог іще важливіший”, – сказав він.
До слова, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зауважив, що Київ перебуває в дуже активному діалозі з міжнародними партнерами, зокрема європейськими, які продають нашій державі військове обладнання та зброю, співпрацюють у військово-технічній сфері задля посилення здатності України до самооборони. Водночас він не став уточнювати, про які саме країни йдеться.
На переконання Кулеби, військова підтримка, чіткі політичні меседжі та економічні санкції – таким є «пакет стримування». І від цього залежить, чи переросте нинішня напруженість на кордоні в реальні воєнні дії. Головним фактором є стійкість України.
Окрім того, Кулеба зауважив, що Мінські домовленості та Нормандський формат «перебувають у стані коми, але все ще живі, і нам слід намагатись повернути їх до свідомості». Єдиний шлях – продовжувати намагатись, не зважаючи на те, скільки це займе часу, лишити свої розчарування та фрустрацію позаду та не сходити з треку. «Існує лише одна альтернатива дипломатії: війна. А Україна не прагне війни. Тож ми будемо й далі намагатись, адже ми прагнемо миру, стабільності та безпеки для України та всієї Європи», – підкреслив міністр.