“Зелені” відомі своєю нелюбов’ю до Путіна, а підтримку Україні вони надають ще з часів катастрофи у Чорнобилі. Але як зміниться позиція Берліну щодо українсько-російської війни під їх тиском, лишається під питанням.
Нова коаліція зробила жорсткі заяви щодо Донбасу і Криму – і це добре, але приблизно така ж позиція в уряду була і за часів Меркель, відзначає Умланд у розмові з Апострофом.
“Меркель багато критикували, але вона була весь цей час по-хорошому занепокоєна. Адже вона була в якості студентки на Донбасі протягом пари тижнів, тому питання України для неї було близьке. Але за її уряду ми мали деякий розріз – офіційно підтримувалася територіальна цілісність України, але на практиці це означало лише підтримку санкцій, прийнятих в 2014 році. Хоча це було теж не просто, бо були країни, які хотіли їх скасувати”, – відзначає експерт.
Голову “зелених” і кандидатку на пост глави МЗС Анналену Бербок російські пропагандисти уже називають головною русофобкою, каже Умланд, але самі “зелені” більше анти-путінські, ніж антиросійські.
“Впливати на Путіна ніхто не збирається, мова йде про те, щоб його якось обмежити”, – вважає експерт.
Як йдеться в матеріалі видання “Апостроф”, є один нюанс: рішення приймає не сам міністр, а весь уряд. І вони будуть збалансовані між підходами усіх трьох учасників коаліції, пояснює Бінденагель.
“Чи Нормандський формат потрібен? Чи Путін такий уже відданий йому? Чи працює Мінський процес? А ще почнеться обговорення санкцій проти “Північного потоку-2″ і відповідний законодавчий процес. Критичним є не це, а солідарність у Європі у тому, як ЄС справляється з питаннями своїх сусідів, в тому числі й України. Єдність Європи і єдність США із НАТО – ось що може вразити пана Путіна”, – наголошує американський дипломат.
Проблема в тому, що “зеленим” будуть протидіяти не лише соціал-демократи, відомі дружбою з Росією, але й енергетичні компанії зі Східного комітету німецької промисловості. “Енергетичним компаніям зі Східної Німеччини, куди приходять обидва “Північні потоки”, не дуже цікава Україна”, – констатує Умланд.
Путін уже використовує перехідний період між старим та новим урядом у Німеччині. Затримка у запуску “Північного потоку-2” дуже нервує оточення голови Кремля і це дуже відчувається, каже Хайнеманн-Грюдер.
“Новий уряд Німеччини може або об’єднатися з Джо Байденом і Тоні Блінкеном і, як і раніше, перешкоджати “Північного потоку-2″, або піддатися московському брязканню зброєю на кордонах України”, – пояснює німецький експерт. І хоча він вважає, що Україна може очікувати більше солідарності від уряду, де будуть сильні “зелені” і ліберальні голоси, ситуація ще повністю не визначена.
“Переможуть або соціал-демократи з їх політикою умиротворення Путіна, або зелені та ліберали. Реакція на демонстрацію сили Путіним стане перевіркою того, чи новий уряд планує здійснювати на практиці те, що він проповідує”, – підсумовує Хайнеманн-Грюдер.
Щобільше Німеччина може очікувати на реформи.
Захід має об’єднатися перед нечесною грою російського президента Володимира Путіна. Найбільшою проблемою Заходу весь цей час були прорахунки під час переговорів із головою Кремля, вважає Хайнеманн-Грюдер.
“Президент США Джо Байден поставив чіткі “червоні лінії” – припинити військові дії в Україні, це чудові лінії. А Путін проводить свою “червону лінію” – НАТО не повинно загрожувати Росії. Він посилається на угоду, що НАТО не має розширюватися на Схід, але не було такої угоди – ні письмової, ні усної. Але те, що Путін звертається до цих наративів раз по разу – це дуже, дуже небезпечно. Потрібно розробити більш реалістичний підхід до стосунків з Росією і Путіним. Заяви щодо Донбасу показали дуже хорошу позицію нової коаліції. Але контекст такий, що Росія намагається і розділити ЄС зсередини, і завадити його стосункам із США. Майбутній німецький уряд говорив також про “новий початок” зовнішньої політики. З філософської точки зору, “новий початок” має являти собою не стратегічну автономію, а стратегічний суверенітет – і це має зміцнити Європу. Також має бути солідарність – не лише всередині Євросоюзу, але й із його партнерами – не лише із США, а й із сусідами”, – говорить американський дипломат.