Митрополит Черкаський і Канівський УПЦ МП Софроній
— У мене завжди була одна позиція, яка полягає в тому, що нам треба церква, ні від кого не залежна.
Якщо взяти нашу історію, то церква наша переходила, або підкорялася іншим, «завдячуючи» політичним змінам. Коли була Київська Русь, наша церква була в залежності від Візантії. Коли Богдан Хмельницький відправився до Москви, тоді церква 30 років боролася ще…
Росія була господарем в Україні. Вся Україна була під владою Росії. Церква також була приєднана до Москви, по суті куплена Москвою.
Купили і турецького візира (Туреччина мала великий вплив над захопленим Константинополем, який зробила своєю столицею Стамбулом, та Константинопольським патріархом – «Главком»), який змусив патріарха відректися від Київської митрополії (на користь Москви у 1686 р. – «Главком»).
Так тривало до останнього часу, коли України як такої не було. Але потім Україна оголосила про свою незалежність, постало питання: а як же бути з церквою? Коли заявили, що Україна – вільна, потрібно було сказати, що вільна і церква.
— Як буде поводитись УПЦ МП в разі, якщо Вселенський Патріарх дасть томос на створення автокефалії, які є варіанти розвитку подій, новий розкол?
— Так чи інакше, незадоволені будуть, однозначно.
Але чому нам боятися розколу? Він уже є, і не один, аж три в Україні. Ну ще один буде. Але що з того? Буде ж наша церква! А як ви не хочете, то, будь ласка, організовуйте свої приходи так, як це робить Руська православна церква за кордоном, де вона має свої приходи, своїх єпископів. От і в Україні вона буде мати.
А то все лякають розколом. То нехай, нехай хоч Путіну моляться.
Джерело: glavcom.ua