Загроза вторгнення Росії в Україну має хвилювати кожну людину на Землі. Якщо для впливових країн стане нормою знищувати слабших сусідів, це вплине на всіх людей у світі.
Про це у статті для The Economist ізраїльський футуролог, військовий історик та професор історичного факультету Єврейського університету в Єрусалимі Юваль Ной Харарі. Він пояснив, що найочевиднішим результатом стане різке збільшення військових витрат за рахунок всього іншого.
Зокрема, пояснив історик, заберуть на танки, ракети та кіберзброю гроші, які мали піти вчителям, медичним та соціальним працівникам.
Юваль Ной Харарі наголосив, що повернення до закону джунглів (коли сильний полює на слабкого) підірве і глобальну співпрацю з низки проблем. Деякі з них – запобігання катастрофічній зміні клімату або регулювання впливу технологій штучного інтелекту та генної інженерії.
“Нелегко співпрацювати з країнами, які готуються вас знищити. І оскільки зміна клімату, гонка озброєнь та розвиток технологій штучного інтелекту прискоряться, загроза збройного конфлікту лише посилюватиметься, замикаючи порочне коло, що може призвести до загибелі людства”, – пише історик.
Можливість все змінити та приклад України.
Футуролог задається питанням, що якщо закон джунглів може бути не неминучістю, а вибором. Якщо це так, то будь-який лідер, який вирішить захопити країну-сусіда, отримає неприємне місце у пам’яті людства та увійде в історію як людина, яка зруйнувала найбільше досягнення людства.
“Я не знаю, що буде в Україні. Але як історик, вірю в можливість змін. Єдина константа людської історії – – це зміни. І цьому, ймовірно, ми можемо навчитися в українців”, – зазначив він.
Юваль Ной Харарі звернув увагу, що українці багато поколінь мало, що знали, окрім тиранії та насильства, переживши два століття царського самодержавства, а потім страшний Голодомор, сталінський терор, нацистську окупацію та десятиліття комуністичної диктатури.
“Коли Радянський Союз розпався, історія, здавалося, гарантувала, що українці знову стануть жертвами жорстокої тиранії. Але вони обрали інший шлях. Незважаючи на історію, незважаючи на бідність і, здавалося б, непереборні перешкоди, українці встановили демократію”, – пише футуролог.
Історик наголосив, що в Україні, на відміну від Росії та Білорусі, кандидати від опозиції неодноразово змінювали чинних президентів. А у 2004 та 2013 роках, зіткнувшись із загрозою самодержавства, піднімалися на повстання, щоб захистити свою свободу.
Він додав, що українська демократія, як і “новий світ”, нестабільна, тендітна і ризикує проіснувати недовго. Але й те й інше може пустити глибоке коріння – все зводиться до вибору людей.