Чиновники навчились заробляти великі гроші на тестах, що ні до чого кардинально не призводить.
90% українських ферм використовують під час вирощування тварин антибіотики.
Вони є в курятині, свинині, яловичині, у м’ясі індика і кролика. Це стало частиною промислового і навіть домашнього вирощування тварин.
Кожні чотири дні в України вмирає одна дитина від пневмонії, яку неможливо вилікувати. При цьому боротися з захворюванням стає все складніше. Проблема в тому, що тваринам дають ті самі препарати, що й людям. Тільки вони дешевші. На відміну від західних країн в Україні вони є у вільному доступі. Як саме розводити антибіотик свиням та курчатам — пишуть на будь-якому фермерському сайті, йдеться у сюжеті ТСН.
На підприємствах антибіотики дають системно для профілактики хвороб та швидкого росту. Виявляється, пеніцилін прискорює зростання тварин до 30% в масі. І тепер він, який свого часу став дивом і порятунком людства, на людей не діє. Навіть звичайне загноєння у разі подряпини може стати смертельним. Ще у 2009 у Європі стали масово вивчати, що призводить до появи таких бактерій, на які не діють ліки. Виявилось, що це їжа, зокрема, м’ясо.
Тобто, ми всі знаємо — антибіотик це вже останній засіб, коли занедужали. А насправді, вживаємо щодня. Від цього частина бактерій у наших організмах помирають, але частина виживає і стає новими супербактеріями, які вже ніякі антибіотики не беруть. Принципово нових антибіотиків людство не винаходить з 1987 року.
Втім, антибіотики в м’ясі у державі нікого не цікавлять. Хоча Держспоживслужба має перелік 30 антибіотиків, для яких визначені граничні концентрації. Втім обов’язкової перевірки немає. Є лише план держмоніторингу, яким займається Інститут з лабораторної діагностики.
«Здаються антибіотики, згідно з обов’язковим мінімальним переліком. Це тетрациклінова група і цинбацитрацин», — розповів Юрій Сілаєв, завідувач відділу організації моніторингових досліджень НДІ лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи. За його словами, результати є секретом, а, якщо будуть знайдені перевищені норми, то виробник має відкликати партію продукції, заплатити штраф.
Таким чином, ця бюджетна структура замість аби рятувати українців або хоча б інформувати — непогано заробляє на цих аналізах. Дослідити шматок на один антибіотик коштує кілька тисяч гривень. Якщо їх близко 30, то це вже тисячі гривень, а головне — їх все одно не знайдуть, адже виробники в курсі, які 30 антибіотиків тут спроможні знайти. На ринку загалом існують кілька сотень.
Українців пічкають пігулками тому, що ніхто не вимагає цього не робити. В Європі можна дослідити м’ясо на сотні антибіотиків, а на упаковці виробників зобов’язують про це писати.
Усе зекономлене на їжі, українці потім в десять разів переплачують у лікарні. Україна за наші гроші утримує цілу структуру, яка робить вигляд, що слідкує за безпекою харчів. Берете м’ясо — вимагайте сертифікат і заповнюйте «книгу скарг». Коли там буде сотня записів, вони точно зарухаються. Якщо вже їсте курку чи свинину — зливайте перший бульйон, бо це хімічний розчин, а не їжа. Не куштуйте пташиного жиру та шкірки. Чим довша термічна обробка, тим краще. І — головне уникайте страв із печінки, де збирається все небезпечне.
Галина Сергєєва