Перша Олігархічна Війна: 2021 – …
Так починає свій допис у фейсбук блогер Євгеній Прокопишин, далі передаємо його позицію.
“Опононент, до речі, вибраний вірно – найсильніший. Це як в 90-х на районі: коли приходиш в чужий район і хочеш там стати «Батьою», потрібно обрати найбільшого і публічно «уложить» його, щоб усі менші боялись! А Ахметов найбільший олігарх, якщо Зеленський «уложить» його – усі інші самі «стануть на коліна» перед новим «Батьою району». А от чи вийде? – Це уже покаже час…”, – написав він.
Окрім того, він зазначив, що Ахметов, з повними штанами, оперативно заявив, що не планує ніякий переворот і все таке:
“«Информация, обнародованная Владимиром Зеленским, о якобы втягивании меня в какой-то госпереворот – сплошная ложь … Как гражданин Украины, крупнейший инвестор, налогоплательщик и работодатель страны буду и дальше защищать свободную Украину, свободную экономику, демократию и свободу слова. И сделаю всё от себя зависящее, чтобы авторитаризма и цензуры в Украине не было»
Взагалі не важливо уже, що він планує і скаже (а ця заява, до речі, дійсно схожа на погрозу перевороту) — він (та усі інші олігархи) тепер на шпагаті: організує хтось якусь серйозну шуміху – пересадять і виконавців, і організаторів, а не організує – значить або злякались, або і не планували. Президент і Народ в будь-якому випадку у виграші, а олігархи – програли цю битву (не війну звісно, поки що, а лише битву).
«Клоун» знову розкатав «гросмейстерів»”, – зазначив Прокопишин.
Як зазначено у матеріалі Детектор медіа конфлікт між Ахметовим та президент почався з деолігархізації. Ухвалення відповідного закону, а також зміна манери спілкування влади і відставка спікера Дмитра Разумкова врешті призвели до псування стосунків більшості з олігархом. В ідеальному світі це було б навіть добре: чому влада взагалі повинна мати гарні стосунки з олігархами? Але у випадку української політики чомусь завжди хочеться цитувати «Годзіллу проти Кінг-Конга»: «Хоч би хто виграв, ми програємо».
Перший масштабний медійний хід зробив у липні Рінат Ахметов — він кинув усім в очі пісок під виглядом шоу «Велика деолігархізація». Це трагікомічна програма, у якій розповідали, що деолігархізація не повинна зводитися до боротьби з олігархами. Але разом із тим у кожному випуску піарили особисто Зеленського.
19 листопада на ефір Савіка Шустера про «вагнерівців» знову не прийшов жоден представник влади — і на каналі для них показово лишили пусті крісла. На інших токшоу «України 24» члени монобільшості критикували цей ефір Шустера за «не журналістику». 24 листопада «Слуга народу» оголосила бойкот каналам Ахметова (Бужанський продовжив відвідувати «Народ проти»). Під час свого марафону 26 листопада Володимир Зеленський звинуватив ведучого «Свободи слова Савіка Шустера» у розхитуванні ситуації в державі. А Ахметову закинув можливу причетність до можливого державного перевороту. Ахметов обурився.
І нарешті: Дмитро Гордон, найпопулярніший гість Ахметова та один із найяскравіших прихильників Зеленського, сказав, що президент для нього помер.
Втім місце у телесерці Ахметова недовго було порожнім. Петро Порошенко — природний союзник у боротьбі з деолігархізацією та, мабуть, найкращий у світі експерт із критики Зеленського. Тож не дивно, що між медіа Ахметова та Порошенка почали проявлятися місточки. Наприклад, «Народ проти» покликав на інтерв’ю Олександра Турчинова, а в якості експертів запросив лише збірну Прямого каналу. Натомість на 5 каналі почали розповідати, що ДТЕК «рятує» Україну від енергетичної кризи. Ідеальний симбіоз — це коли нардеп «Європейської солідарності» на «Україні 24» критикував владу тематично: за невиплату енергетичних боргів Ахметову.