Потяг. На моє місце сіла жіночка. Ввічливо прошу її звільнити простір, на що мені у відповідь…

Потяг. На моє місце №54 сіла жіночка. Ввічливо прошу її звільнити простір, на що мені у відповідь БЕЗ «будь ласка-дякую» кажуть пересісти на 52-ге, адже «уменяш тут сумки и мы хотим ехать вместе» (з парубком ~ 25 р.)

Мені не важко, пересідаю, але бачу, що вікна біля сидіння немає. Книжку забула, дивитися три години у стіну – не варіант. Повертаюсь до свого місця і вдруге прошу звільнити його.

Тьотя сатаніє, на мене обрушується хвиля матюків та погроз. Її високий супутник (я ж – 164 см на зріст і за комплекцією я – моська проти слонів) кілька разів повторює мені «закрой рот». Незнайомій людині, на «ти», купа бруду.

Вдвох на одну. Я трішки гарячкувата, тому рявкнула, що рота варто закрити їм і пішла кликати провідника. Коли ми із паном провідником підійшли, вони вже пересіли на місця 51 та 52, одне із яких їм так само не належало, і навіть при провідникові, який зробив їм зауваження і заборонив пересідати(!!!), сиралися матюки і прозвучала така фраза: «я своих студентов в лицо знаю, я тебе, п*зда на костылях, ЗАЧЕТ не поставлю!!!».

І таку репліку каже людина, що, судячи з усього, ВИКЛАДАЄ У ВНЗ! Питання: Як «воно» може навчити якоїсь моралі молоде покоління? Як таких людей взагалі допускають до викладання?!

Мені все одно з якого вона університету. Таким персонажам не місце у сфері освіти. Цю викладачку начебто звати Стелла Молчанова, але це не точно, бо я лише краєм ока побачила білет на 52-ге місце, поки провідник проходив повз мене.

Очевидці можуть підтвердити, що конфлікт розпочала саме та жінка. Дякую провідникові, який швидко підійшов розбиратися і чоловікові, що за мене заступився, побачивши несправедливість.

Джерело:puer.org.ua

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською...

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *