Втрати російської армії під час війни проти України є катастрофічними. Фактично РФ втратила половину угруповання, яке кинула на український напрямок, і ризикує повністю втратити найбільш боєздатну частину своїх військ. Але главу Кремля Володимира путіна це не зупиняє, він готовий покласти пів країни заради своєї перемоги.
Агресора може зупинити тільки повний розгром його армії. ЗСУ зможуть впоратися із цим завданням у перспективі декількох місяців. Перемогу України суттєво прискорить військова допомога наших союзників.
Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL висловив військовий експерт Олег Жданов.
– Як ви оцінюєте поточну фазу війни? Чи розпочався другий етап наступу російської армії, про який так багато говорять? І чи буде цей наступ масштабним?
– Гарне питання. Напевно, це найголовніше питання, яке мучить усіх у нашій країні. Наступ справді буде. Можна частково погодитись з тим, що він розпочався. Повільний та повзучий.
Я віддав би перевагу слову “прелюдія”. Вони готують базу для наступу, тому наявними силами намагаються просунутися вперед. Але поки що вони не можуть сформувати ударний кулак. Найімовірніше, вони вводитимуть його в бій поетапно, поступово нарощуючи зусилля.
Для нас це краще, ніж один сильний удар. Так у нас буде більше можливостей потихеньку локалізувати наступ у міру входження в бій.
– Яку мету ставить перед собою противник?
– Цілі зрозумілі та видимі неозброєним оком. Перше завдання – спробувати оточити угруповання ЗСУ у зоні ООС, друге – наростити зусилля для розширення самопроголошених республік “ДНР” та “ЛНР” до адміністративних кордонів областей.
Якщо виходитиме, то вони підуть далі на Дніпро, а потім на північ на Київ. Це – перспективна мета. Іншого задуму там не може бути.
– А як щодо реальних можливостей для досягнення цих цілей?
– Це дуже цікаве питання. Як виявилося, між “хочу” та “можу” дуже велика прірва. Поки що вони не можуть навіть суттєво просунутися в напрямку Краматорська.
– За інформацією Генштабу ЗСУ, на сьогодні втрати російської армії наближаються до 20 тисяч. Чи це багато для мільйонної армії РФ?
– Якщо розглядати в масштабах армії, це невеликі втрати. А якщо розглядати в масштабах військової кампанії, тобто того угруповання, яке вони ввели – навіть якщо взяти 175 тисяч – 20 тисяч убитих плюс близько 60 тисяч поранених, разом 80 тисяч – це майже половина угруповання.
Адже поранений не повернеться до лав. Його треба лікувати щонайменше два тижні. А потім ще невідомо, чи зможе він брати участь у бойових діях. Треба враховувати як безповоротні втрати, так і санітарні втрати.
Тому я вважаю, що для них це не просто значні втрати, а катастрофічна цифра. Недарма Пєсков сказав: “ми зазнаємо величезних втрат, для нас це велика трагедія”.
– Так, вони вже визнали великі втрати. Проте, незважаючи на це, Кремль все одно продовжує будувати плани наступу. Якщо такі втрати не зупиняють, що тоді зупинить?
– Зупинить лише повний військовий розгром. Справа в тому, що керівник Кремля не змінився. Він живе у своєму ілюзорному світі. Так, він знає, що величезні втрати. На початку війни, за інформацією різних джерел, на одній із нарад, коли Герасимов повідомив Путіну про втрати, той нібито сказав: “Навіть 30-50 тисяч втрат – ніщо порівняно з тією ціною, яку ми отримаємо в результаті перемоги”.
Він згоден на все. Він не змінює своїх завдань, тому вони тупо йдуть у наступ, у лобові атаки на наші позиції, і нічого не змінюється. Вони не зупиняться.
До речі, є інформація про те, що в російському генеральному штабі розсудливі офіцери намагаються донести до вищого керівництва Росії, що якщо зараз не зупинити спробу другого наступу, можна втратити всю боєздатну частину збройних сил РФ. Росія може залишитись без армії.
– Навіть якщо говорити про втрати ворога на рівні 30-50 тисяч, то з такими темпами цих цифр можна досягти вже за два місяці.
– Так, абсолютно правильно. А ще якщо нам почне надходити сучасне озброєння, то ми можемо ще більше прискорити ці темпи.
Але знову повертаємось до воєнного ідіотизму. Це дуже нагадує той етап Другої світової війни, коли загороджувальні загони гнали радянські війська на німецькі кулемети, і ніхто не зважав на втрати. Як співав Висоцький, “нам говорили, потрібна висота, і не шкодуй набоїв”.
Тут абсолютно та сама історія. Путіну потрібна перемога, а якою ціною – йому все одно. Пів країни покладіть, але перемогу мені дайте. 9 травня хочу провести парад. Капризний хлопчик із бункера.
9 травня Путін не зможе похвалитися військовими успіхами в Україні.
– До речі, про цю сакральну для Путіна дату. Чого він реально може досягти 9 травня, якщо сильно постарається?
– Якщо сильно постарається, можливо, вони візьмуть Маріуполь. Але спочатку туди треба перекинути війська, бо те угруповання, яке там перебуває, не може взяти Маріуполь понад місяць. Це перше.
І друге – я не думаю, що навіть до 9 травня вони встигнуть взяти повністю Маріуполь. Все одно йтимуть вуличні бої. Навіть якщо у центрі чи на якійсь вулиці вони встановлять російський прапор, повністю вибити наших звідти буде неможливо.
Ми повинні розуміти, що в Путіна, взагалі-то, є що продавати російському обивателю. Він має тимчасово окупований південь України, Запорізька АЕС, тобто світло для південного сходу України є. Дніпровська вода вже пішла до Криму, канал працює на повну потужність, уже заповнюють рисові поля біля Джанкоя.
Але це бонус, який виходить за завдання, які ставив собі Путін. З цих завдань не виконано жодного. Ось чому він так сильно нервує і ось чому росіяни битимуться головою об стіну, намагаючись проломити її лобом – саме для того, щоб виконати поставлені завдання.
– Зрозуміло, що масштаби військової допомоги країн-союзників Україні не розголошуються. Але вона безперервно йде. Зокрема прем’єр Великої Британії Джонсон під час візиту до Києва привіз новий пакет допомоги. Наскільки така допомога може вплинути на перебіг війни, прискорити її розв’язку?
– Справа в тому, що наявність сучасних озброєнь або достатньої кількості озброєнь у нашої армії може кардинально змінити перебіг подій на нашу користь. Ми й так примудряємося тим озброєнням, яке маємо, громити ворога. А якщо нам дадуть зброю в необхідній кількості та сучаснішу, ми можемо цей процес полегшити для себе. У нас будуть менші втрати, а в масштабах усієї воєнної кампанії це дозволить набагато швидше виконати завдання розгрому противника.
– Який ваш найоптимістичніший прогноз – коли противник може бути розгромлений повністю, коли ми можемо перемогти?
– Я думаю, щонайменше за кілька місяців. Тому що наступати набагато важче, ніж оборонятися.