Зараз в Україні засильно зациклилися на ідеї НАТО і вступу туди – приблизно так само, як і Москва.
Але давайте поставимо питання: навіщо потрібні ці натовські шашечки? Для того, щоб Альянс захистив Україну від російської агресії.
А хто може з членів НАТО реально захистити країну від агресії Росії? Тільки США. Тому прийдешній саміт НАТО в Брюсселі, який відвідає Байден 14 червня, не представляє особливого інтересу, пише Андрій Піонтковський для “Новое время”.
Ситуація навколо Північного потоку-2 зовсім не означає ослаблення тиску США на агресорів і злочинців – Володимира Путіна й Олександра Лукашенка. Питання цього газопроводу унікальне тим, що тут мова йде про відносини Німеччини й США. Завдання Байдена – одна з головних задач, з якою він прийшов до влади, – це відновлення зруйнованих Дональдом Трампом відносин з ЄС. І тому він, не дивлячись на своє негативне ставлення до проекту Північний потік-2, вирішив не ображати Ангелу Меркель. Це якісь поступки Німеччині.
Також, думаю, що Байден тут проявляє якесь лукавство. Відомо, що у вересні відбудуться нові вибори в Німеччині. Цілком можливо, що до влади (як мінімум до участі в коаліції) прийде партія Зелених, яка принципово дуже різко виступає проти Північного потоку-2. Можливо, у Байдена такий розрахунок – нехай німці власними руками зруйнують Північний потік-2, а ми після чотирьох років розладу між Німеччиною і США не будемо посилювати цих відносин. Я не намагаюся виправдовувати його позицію, але мені здається, що логіка ситуації приблизно така.
Тому основним питанням для України, на мій погляд, повинні бути відносини саме з США.
По-перше, вони вже розвиваються досить успішно. По-друге, основний пункт американського порядку денного на зустрічі Байдена з Путіним – це йому в обличчя назвати ту ціну, вже кілька разів озвучену його представниками, яку Москві доведеться заплатити за пряме вторгнення в Україну. Це економічна блокада (нафтова і газова), відключення від SWIFT, арешт “російського трильйона”, а у військовій сфері – це обмеження постачання сучасних озброєнь Україні (всіх, крім американських дивізій на території країни). Це дуже цінна допомога, і для неї не потрібно згоди ні Меркель, ні Еммануеля Макрона, ні ще там парочки когось, на кшталт Віктора Орбана.
Важливим є те, що Зеленський полетить на запрошення Байдена в липні до США. Я б метою української дипломатії поставив укладення угоди про присвоєння Україні статусу основного союзника США поза НАТО. Такими є такі поважні держави як Ізраїль, Японія, Південна Корея, Австралія та інші. Це набагато важливіше, ніж формальне членство в НАТО.
Так, десятки раз американці заявляли про підтримку України після приходу до влади Байдена, але справа не в їхніх обіцянках. Всі обіцянки, як і всі формальні договори, мало чого варті.
Реальну роль відіграють інтереси держав. США просто не можуть собі дозволити безкарного успіху путінської агресії в Україні.
Тому вони виступають не через симпатії до України, а, перш за все, зі своїх національних інтересів.
Адже успіх російської агресії в Україні означав би:
а) Повний розвал всієї європейської системи безпеки, яку будували 75 років.
б) Поступитися Путіну в Україні для США означає фактично піти зі світової історії. Центром зовнішньої політики США стає Індо-Тихоокеанський регіон і опір експансії Китаю. Вони зараз формують там союз держав, що чинять опір цій експансії. Уже створено так званий Чотирибічний діалог з безпеки – Індія, Японія, Австралія і США. Якщо США дозволять Путіну безкарно вести агресію в Україні, на Сході ці речі чудово зрозуміють і довіра до них зникне повністю. Тому в цьому питанні Байден буде дуже твердий з Путіним.
Джерело:korupciya.com