Просто прочитайте це:
«Привіт, мамо! Я пишу тобі листа!
Привіт, мамо! В мене сльози на очах.
Все нормально, світить сонце. А в полях стоїть туман.
Ти не знаєш, як ми лазим по полях,
ти не знаєш, як буває важко нам,
як проходять наші юності роки, бо на Сході воюємо ми…
Моя мамо, я прошу тебе, не плач! Я повернуся живим!
А як мертвим – поцілуй мене в уста. Бо твій син Героєм став!».
Трохи більш як три роки тому записав ці слова на відео для мами 19-річний Олександр Микитюк із Вінниччини.
А рівно 3 роки тому, 30 квітня 2018 року хлопець загинув під Авдіївкою.
Його тіло без ознак життя, з кульовим пораненням в голову, знайшли бойові побратими. Останню дорогу героя дівчата устеляли пелюстками квітів, а хлопці несли весільне гільце.
Тепер, коли ви знаєте історію Сашка Микитюка поверніться на початок цього допису і ще раз прочитайте слова його пісні.
Мами, які змушені цілувати уста мертвих синів, як ті заповідають — наша реальність 8-й рік.
Світла пам’ять захиснику України!
Марина Соколова (Maryna Sokolova)
