У Верховній Раді знову обговорюють можливий варіант коаліції пропрезидентської фракції “Слуги народу” з фракцією “Батьківщини” екс-прем’єра Юлії Тимошенко.
Остання днями публічно запропонувала СН союз (а натяки звучали і раніше).
Там відповіли розпливчасто, але, по суті, негативно. Одночасно Тимошенко не припиняє критикувати дії влади і фракції СН – подібна “різнобічність” в тому числі дивує і навіть дратує “слуг народу”.
Формально в парламенті є коаліція, яку становить монобільшість СН з 245 членів її фракції. Цього більш ніж достатньо для прийняття законів. Але на ділі фракція часто не може зібрати навіть 226 голосів.
Тому СН доводиться просити допомоги в сесійній залі. До спільних голосувань із депутатською групою “Довіра” і позафракційними депутатами, орієнтованими на власника корпорації СКМ Ріната Ахметова, всі вже звикли, але, буває, допомагають також частина фракції “Голос”, депутатська група “За майбутнє” і рідко, але влучно – ” Батьківщина “.
Наприклад, фракція Тимошенко підтримала проект бюджету на 2021 рік.
Опоненти влади у фракції “Європейської солідарності” заявили, що “Батьківщина” обміняла голоси на керівництво в національному операторі зернового ринку України – Державній продовольчо-зерновій корпорації.
Справа до оформлення формального союзу конкретно між СН і “Батьківщиною проте не доходить. При цьому сторона Тимошенко періодично заявляє (або дає красномовні натяки), що тема нібито продовжує обговорюватися.
Так, днями про це заявив народний депутат від “Батьківщини” Михайло Волинець. За його словами переговори з владою йдуть ще з минулого року.
“Порушувалося питання про те, що частина депутатів з нашої команди, найбільш гідні, могли б стати міністрами для того, щоб взяти відповідальність коаліції за стан справ в країні”, – повідомив народний депутат Волинець ( “Батьківщина”) в ефірі телеканалу “Україна 24 “.
Потім Тимошенко знову відкрито закликала владу створити коаліцію з “Батьківщиною”. В ефірі телеканалу “Україна 24” вона заявила, що її пропозиція про союз “залишається у них (СН – Ред.) на столі”.
Однак голова фракції СН Давид Арахамія дав зрозуміти, що такий варіант поки не проглядається.
“Станом на зараз таких процесів я не бачу. Можливо, є розмови, але розмови – це ж робочий режим. Розмови ми можемо і три роки вести “, – повідомив журналістам Арахамія, додавши, що діалог про співпрацю йде з різними гравцями в парламенті.
Незрозуміло, навіщо взагалі Тимошенко з товаришами каже постійно про коаліцію, якщо її не хочуть в СН. “Страна” отримала в політкругах два пояснення такій поведінці лідера “Батьківщини”.
За однією версією, Тимошенко оголошує про свою готовність за домовленістю з ОП, де важливо тримати в тонусі монобільшість, показуючи, що на випадок бунту, наприклад, депутатів, орієнтованих на бізнесмена Ігоря Коломойського, заміною їм буде фракція “Батьківщини”.
Відповідно до іншої, Тимошенко хоче показати себе конструктивною силою, яка, мовляв, готова підставити плече владі в справі реформ, а саме та відкинула допомогу, то треба переходити в “жорстку опозицію”.
Можливо, обидва варіанти вірні: на Банковій попросили про блеф, а Тимошенко, погодившись, вирішила заодно пропіаритися.
“Тимошенко однією ногою вже в опозиції, а іншою – ще на одній платформі з владою. Демонструючи як би свою конструктивність і готовність повести за собою “справжніх професіоналів”, глава “Батьківщини” хоче сподобатися помірним виборцям, особливо розчарованим в Петру Порошенку і Володимирі Зеленському. Але чим далі, тим більше Тимошенко критикуватиме владу, переставляючи, образно кажучи, і іншу ногу на опозиційний грунт. Повний перехід в опозицію означатиме, що у Тимошенко – передчуття дострокових виборів в Раду “, – коментує політолог Анатолій Октисюк.
Є кілька проблемних моментів, які заважають створенню зараз коаліції. По-перше, СН, як велика фракція, потрапляє в залежність від малої. Так сталося в попередньому скликанні, де було п’ять фракцій в первісній коаліції, і найбільша з них – БПП – залежала від них. А потім у варіанті на двох їй потрібно було рахуватися з “Народним фронтом”. Тому, поки зберігається монобільшість, СН ні в яку коаліцію не піде. По-друге, в команді президента зберігається насторожене ставлення до лідера “Батьківщини”, з якою, як ми пам’ятаємо, не раз виникали розбіжності, що спровокували зіткнення. Такі спогади породжують недовіру і побоювання. Тимошенко хоче в прем’єри, але це занадто сильна і самостійна фігура, яка з часом може почати діяти наперекір президенту. По-третє, для багатьох “слуг народу” Тимошенко чужа. Вони з іншої політичної, ідеологічної тусовки, а є ще поколіннєва різниця. Цим депутатам буде вкрай важко проголосувати за неї і запропоновані нею кандидатури міністрів “, – вважає політолог Фесенко.
Джерело:korupciya.com