ПРО МОВУ, ТАКСІ ТА КЛІЄНТООРІЄНТОВАНІСТЬ
Сіла вчора в таксі. Водій виявився говірким.
— Ну как вам Uber, нравится, довольни сєрвісом?
— Та не дуже.
— Как ето? А чєво?
— Це вже моя четверта поїздка сьогодні, і жоден із водіїв не розмовляв зі мною українською. Всі чомусь іноземною.
— Інозємной — ето какой, русской что ли?
— Так, російською.
— А, націоналістка тут нашлась, да?
— Я українка. А ви порушуєте закон про обслуговування українською і мої мовні права.
— Я под ету категорию не подпадаю.
— Ви помиляєтеся. Крамниці, заклади харчування, медичні заклади, салони краси, таксі — всі підпорядковуються закону.
— Ну еслі по закону, то Убєр — ето нє настаящєє такси, нєлєгальноє. Я дажє налогов нє плачю. По бумагам ми прєдоставляєм інформационние услуги.
— Нехай так. Тоді я прошу вас надавати мені цю інформаційну послугу українською. Якщо вам складно, я згодна на англійську чи турецьку.
— Да ладна вам, давайте ещьо, што в убєрє нє нравітся?
— Ще те, що Убер обіцяє дбати про моє здоров’я і водій буде у масці.
Жоден з чотирьох водіїв сьогодні її не мав.
— Нєт, ви нє подумайте. У мєня она есть.
— Як це захищає мене? Вдягніть її, будь ласка.
— Мнє нє нужно. Я уже пєрєболєл. І тест дєлал. І на антітєла сдавал.
— Чому я маю цікавитися вашою медичною історією? Я лише хочу, щоб ви, як і обіцяно, були у масці.
— Нє сворачівайте с тєми. Ето всьо, что вам не нравітся в Убєрє?
— Не все. Мені не подобається те, що ви не пристебнуті. І цим наражаєте на небезпеку не тільки себе, а й мене.
— Ой, да я жє вам гаварю, это фіктівное таксі. Поэтому нікто нічєво не будєт виполнять.
— Тобто вам байдуже, чи комфортно почувається ваш клієнт.
— Так ви жє ж нє клієнт. Авто нікто не провєряєт. А знаєте, сколько у нас водітєлєй под наркотікамі? Хотітє бєзопасності в авто, коротое каждий дєнь проверяют перєд виєздом, так у нас только два лєгальних таксі «Эліт» і «Експрес». Попробуйте. Я на прошой нєдєлє єзділ на Єліт, і мнє очень понравилось. Но дороже, конечно. Совєтую.
— А чому ж ви не хочете працювати так, як вони. Щоб я, ваш пасажир, теж була задоволена.
— А зачєм? У мєня і так «діамантовий» статус. Нікто нє жалуєтся.
(На цих словах я приїхала до місця призначення, і не змогла доповнити цю захопливу розмову коментарем щодо музичного супроводу поїздок).